Untitled0-of.htm

ПРОЛЕТАРІ ВСІХ КРАЇН, ЄДНАЙТЕСЯ!

БІЛЬШЕ ТОВАРІВ ДЛЯ НАРОДУ

ПО РІДНІЙ КРАЇНІ

ПОВІДОМЛЯЮТЬ ТАРС І РАТАУ

ПРОПОНУЮТЬ УЧЕНІ

Відмовитись від екологічне небезпечної сейсморозвідки на морі дає можливість метод, розроблений вченими Інституту земного магнетизму, іоносфери і поширення радіохвиль Академії наук СРСР. В його основі — вимірювання електромагнітних полів поверхневих і глибинних морських течій, які вважались раніше перешкодами для традиційних способів вимірювання. З допомогою нового методу вдалося заглянути в глибини до 200 кілометрів.

ПОТУЖНИЙ ЕКСКАВАТОР

Монтаж роторного екскаватора почався на розрізі «Бере-зовський-1» Кансько-Ачинсько-го паливно-енергетичного

комплексу (Красноярський

край). Цей велетень здатний за годину видобувати більш як п'ять тисяч тонн вугілля. Застосування найновішої техніки дасть змогу швидкими темпами вести розробку родовищ бурого вугілля.

ПОЧАЛОСЯ ЗБИРАННЯ ТРОЯНД

Тонким ароматом троянд наповнились долини Криму. Почалося масове збирання запашних пелюсток троянд.

Підприємства комбінату

«Кримська троянда» — найбільшого в країні постачальника цінної продукції для пар-фюмерної промисловості — мають нині переробити майже 2400 тонн пелюсток, на третину більше ніж торік. Зростання досягнуто завдяки підвищенню врожайності. В господарствах вперше застосовано загущення посадок, густота яких на кожному гектарі збільшилась на 800 кущів. Прибавку дали і плантації, де вирощуються нові високопродуктивні сорти «райдуга», «мічурінка», «фестивальна».

НАДІЙНИЙ ПОМІЧНИК ЛІКАРІВ

Проводити дослідження

станів пілотів, водіїв, машиністів локомотивів допомагає діагностична апаратура «Комп-лекс-1», створена вченими Білоруського університету. Апарат дає змогу вимірювати одночасно три параметри — частоту пульсу, тиск і температуру. Ношиніса вже застосовується а локомотивних депо Білоруської залізниці.

ДЛЯ ВІДПОЧИНКУ ТРУДЯЩИХ

Дитячий санаторій' відкрився на відомому курорті Набеглаві. Тепер у Грузії діють понад 70 здравниць. На розвиток курортів у нинішній п'ятирічці тільки профспілки витратять більш як 50 мільйонів карбованців.

У НАФТОВИКІВ ТЮМЕНІ

Буріння першого куща нафтових свердловин завершено на Аганському родовищі (Тюменська область). Роботи велися з новою установкою, виготовленою волгоградськими машинобудівниками. Проходку виконано у півтора раза швидше від нормативного строку.

ІСі/іші ВІСТІ

Газета Центрального Комітету Комуністичної партії України

ТАШКЕНТ, ЗО. (ТАРС).

Хід виконання рішень XXVI з'їзду КПРС, листопадового (1982 р.) Пленуму ЦК партії, вказівок Генерального секретаря ЦК КПРС Ю. В. Андропов про розширення виробництва товарів народного споживання і додаткові заходи щодо поліпшення забезпечення ними населення в 1983 — 1985 роках обговорено на пленумі ЦК Компартії Узбекистану, який сьогодні відбувся.

Позитивно оцінюючи досягнуті результати, учасники пленуму зосередили увагу на нерозв'язаних питаннях. Нинішній рівень виробництва товарів народного споживання не повною мірою відпові-

дає вимогам партії. Попит на багато їх видів задовольняється ще не повністю. Недостатньо використовуються можливості деяких великих заводів важкої промисловості і машинобудування, які добре технічно оснащені і мають кваліфіковані кадри для організації випуску товарів культурно-побутового та господарського призначення.

Пленум намітив заходи по збільшенню випуску товарів для народу, поліпшенню їх якості.

На пленумі виступили кандидат у члени Політбюро ЦК КПРС. перший секретар ЦК Компартії Узбекистану Ш. Р. Рашидов, міністр легкої промисловості СРСР М. Н. Та-расов.

Заснована в березні 1920 р.

№ 122 (13120)

Вівторок, 31 травня 1983 р.

виходить щодня, а ц:_иа ? _мвпкрім понеділка. • ціна і коп.

ДИСЦИПЛІНИ І ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

УСІМ РОБОТАМ-ВИСОКУ ЯКІСТЬ

У СТИСЛІ СТРОКИ, БЕЗ ВТРАТ

КОЛГОСП ІМЕНІ XXII ПАРТЗ'ЇЗДУ ОРІХІВСЬКОГО РАЙОНУ ГОТОВИЙ ПРИСТУПИТИ ДО ЖНИВ

БАГАТО щодня робиться людьми всякої роботи. Ще недавно, он там, на крутосхилах, як кажуть, ні за що було зачепитися оку, а нині нарізано тераси, зеленіє на них молодий сад. А ось там, у степу, прокладено рукотворну річку і в спеку грають над полями веселки. 6 новина і в селі — зведено чудовий комплекс із магазинами, різноманітними комунально-побутовими службами, медичний профілакторій, музичну школу, інші споруди.

Будуємо. Вирощуємо хліб. Даємо до столу трудящих молоко, масло_г м'ясо. В трудових буднях втілюємо в життя накреслення партії. Праця —• джерело нашого добробуту, радості й щастя, впевненості в завтрашньому дні.

Якось у розмові з молодими односельцями знатна тваринниця колгоспу імені Леніна Лебединського району Сумської області двічі Герой Соціалістичної Праці Марія Харитонівна Савченко сказала: «Багато я на своєму віку бачила, багато спостерегла, а от щоб три роки підряд дошкульно била негода —не пам'ятаю. За старих часів одноосібницького господарювання не минути б великого лиха. А ми вистояли. Дещо важкувато, правда, доводиться. Це й зрозуміло. Але в цілому ми у виграші. Бо стали міцнішими, бо у наших руках велика технічна сила, бо додалося нам мудрості ходити біля землі...»

Це так. Але життя ні на хвилину не зупиняється в своєму русі. Хочемо, щоб ще кращими стали села, щоб частішали в будинках обнови, щоб ще багатшим був наш стіл. А це можливо за умови, якщо кожен із нас у свою роботу вкладе душу, якщо повсюдно пануватиме атмосфера високої організованості, дисциплінованості і творчості.

І звичайно ж, заспівувачами всіх добрих справ, прикладом у повсякденні мають бути комуністи. Наша партія завжди надавала великого значення розвиткові активності і зміцненню свідомої дисципліни в своїх рядах. Монолітна єдність дає їй змогу з честю виконувати роль політичного керівника робітничого класу і всіх трудящих, вирішувати складні завдання, що їх ставить на порядок денний життя.

Ідеться не про механічну дисципліну, що грунтується на адмініструванні. Керівні мотиви для члена ленінської партії в його роботі і поведінці —• глибоке розуміння політики партії, її рішень, внутрішня переконаність, свідомість, відданість справі комунізму. Вони породжують те благородне і плодотворне почуття обов'язку, яке притаманне справжньому комуністові.

А воно, це почуття обов'язку, виховується всією атмосферою партійного життя в тішу чи Іншому колективі. Якщо тут неухильно дотримуються ленінських норм і принципів, вимог Програми і Статуту КПРС, якщо забезпечено справжню колективність при розробці рішень і всі комуністи залучаються до цієї роботи, якщо не лише дають доручення, але и запитують, як воно виконується,— в такій обстановці успішніше зростають свідомі й дисципліновані бійці партії.

У цьому питанні повчальний досвід багатьох парторгані-зацій. Зокрема, високий авторитет комуністів, їхніх рішень у колгоспі «Прогрес» Карлівського району Полтавської області. Ось лише деякі питання, порушені парторганізацією в останні роки і успішно вирішені або вирішуються: впровадження колективного підряду, застосування безвідвального способу обробітку грунту на вирощуванні всіх культур, широке використання наукових розробок, організація змагання трудівників за високу культуру виробництвсі. Ґрунтовний підхід до справи, особистий приклад членів КПРС у втіленні задуманого в практику дають добрі результати. Господарство рік у рік добивається високих стабільних показників. Так, стало нормою збирати з гектара по 40—45 центнерів зернових, 500 — цукрових буряків.

Постанова первинної парторганізації чи вищого партійного органу — закон для комуніста. У рішеннях XXVI з їзду, травневого і листопадового (1982 р.) Пленумів ЦК КПРС ще раз наголошено на необхідності суворо питати з тих, хто порушує партійну і державну дисципліну, не допускати примиренського ставлення до тих, хто веде себе неправильно.

Важливу роль при цьому відіграють парткомісії при райкомах, міськкомах і обкомах партії. Від них значною мірою залежить перевірка виконання ухвалених рішень. Вони мають великі можливості впливу з метою зміцнення партійної дисципліни.

Зміцненню партійної дисципліни сприяє пожвавлення внутріпартійної роботи, всіх сфер діяльності парторганізацій. Добре зарекомендувала себе така випробувана форма виховання комуністів, як заслуховування їхніх звітів і повідомлень про дотримання статутних вимог, підвищення фахового та ідейного рівня, участь у громадській діяльності тощо. Регулярне заслуховування таких звітів і повідомлень повсюдно має стати нормою партійного життя.

Листопадовий (1982 р.) Пленум ЦК КПРС закликав комуністів, усіх трудящих в третьому році п'ятирічки ударною працею закласти міцну основу виконання і перевиконання всіх планових завдань, визначених XXVI з'їздом КПРС, Продовольчої програми країни. Чіткі, злагоджені, цілеспрямовані дії кожної парторганізації в боротьбі за здійснення взятих зобов'язань, висока дисципліна і відповідальність кожного комуніста — запорука успіху.

ГОСПОДАРЯМИ В ПОЛІ

нинішнього року

ранні зернові в господарстві займають 2300 гектарів. У ці дні зосереджуємо увагу на догляді за посівами, особливо за масивами головного нашого хліба — озимої пшениці.

Сортами «одєська-51», «на-півкарликова-49», «бєзос-та-1» засіяно 1205 гектарів. Вони в нас добре родять. Приміром, торік з кожного гектара намолотили по 33,7 центнера зерна. За умов бездощової погоди нам удалося зберегти озимину на всій площі. Щоб не допустити зниження валового збору зерна, на 500 гектарах застосували прикореневе підживлення рослин аміачною селітрою. Внесли туки й на решті ПЛОЩ.

На 400 гектарах розміщено посіви сильних і цінних пшениць. У найближчі дні, з допомогою авіації, позакоренево підживимо ці площі.

Розуміємо: кінцевий результат вирішальною мірою залежить від організації строків і якості жнивних робіт. Своєчасно зберемо хліб,— отже, не допустимо втрат. А для цього, як свідчить багаторічний досвід наших хліборобів, потрібні виняткова злагодженість, чіткість у роботі, правильна розстановка сил і техніки.

Щороку наші механізатори одними з перших у районі завершують жнива. І це завдяки тому, що заздалегідь визначаємо: хто, де, що і як робитиме.

Головне — надійно підготувати техніку до косовиці та обмолоту хлібів. Полагоджено дванадцять зернозбиральних комбайнів, 14 жаток. Закінчуємо регулювати три комбайни «Нива», які нещодавно одержали із заводу. Механізатори стараються зробити все залежне від них, щоб у загінках техніка не простоювала.

Плануємо впоратися з жнивами не більш як за 12 робочих днів. Отже, добовий виробіток на комбайн становитиме не менше 14 гектарів.

Колосові, як і торік, збиратимемо переважно роздільним способом. Жатки вийдуть на пояя, засіяні «оде-

ською-51» тоді, коли вологість зерна становитиме 20 — ЗО процентів — для визначення її маємо спеціальний вологомір.

Роботу організуємо так, щоб комбайни працювали у загінках не менш як по 20 годин на добу. Жниварів групуємо у ланки — по п'ять комбайнів на одному полі. Кожен агрегат укомплектуємо кваліфікованими кадрами. Більшість комбайнерів, особливо такі, як В. С. Ку-делько, В. Я. Дикун, М. І. Печерей, М. С. Дядя, набули великого досвіду, знають як найраціональніше використати робочий день. До речі, вони й на підготовці техніки підтвердили це.

Для забезпечення безперебійного відвезення з поля зерна на кожних два комбайни виділимо три автомашини. За кожним комбайном «Колос» закріпимо по два трактори з причепами для транспортування соломи. З полів, розташованих поблизу села, звозитимемо її безпосередньо до ферм, а у віддалених (10—12 кілометрів) скиртуватимемо на місці.

Виняткову увагу приділимо якості збирання. Під час обмолоту мі'Хгініиатори в міру підсихання маси кільки разів на день регулюватимуть вузли та агрегати, стежитимуть, щоб зерно не залишалось у колосі, не видувалося разом із соломою.

Кожен комбайнер матиме талони якості. Ті, хто не допускатиме браку, заохочуватимуться матеріально. Кожне поле після обмолоту обов'язково зачищатиметься і прийматиметься спеціальною комісією. Лише після того, як вона підпише акт про прийняття його, буде дано дозвіл на післяжнивний обробіток грунту.

Віджнивувати в стислі строки й без втрат — справа нелегка. Але у нашому хліборобському колективі всі сповнені бажання попрацювати з повною віддачею сил.

М. САВЧЕНКО, голова колгоспу імені XXII партз'їзду;

Б. ОХТИРОК, головний агроном колгоспу. Запорізька область.

ДОБРОТ слави зажили в колгоспі «Україна» Царичанського району на Дніпропетровщині механізатори І. Г. Сагайдачний і П. Д. велегура. Івану Гаври-■ ■-• 'V і Павлу Демидовичу іюп. тут иййвідпагідапь

.ди ВМ-СНО, В

— Допомагає їм у праці механізаторська спіздружність,— кажз головний агроном колгоспу О. Є. Серга.— Цьогорічних жнив збиратимуть зернові комбайном СК-6. Давно полагодили і відрегулювали його. Комісія прийняла машину з оцінкою «відмінно»...

Нині механізатори першого класу І. Г. Сагайдачний і П. Д. Вєлегура дбайливо доглядають плантацію цукрових буряків. Між ними налагоджено змагання за високі результати праці. Обидва значно перевиконують змінні норми. Вони вже підживили посіви аміачною селітрою, а тепер заправляють грунт сумішшю амофосу і ніт-рофосу. Трудівники працюють з прагненням виростити дорідний урожай коренів, добитися їх високої цукристості.

На фото: І. Г. Сагайдачний і П. Д. Велегура; поле, яке доглядають передові механізатори.

'Фото В. Черкаса.

БОРЦЯМ РЕВОЛЮЦІЇ ПРИСВЯЧЕНО

ІВАНОВО, ЗО, (ТАРС). Борцям революції, іваново-вознесенськнм «червоним ткачам>, був присвячений Всесоюзний фестиваль мистецтв «Червона гвоздика», який пройшов тут. У фестивальний майданчик перетворився берег легендарної річки Талки, де споруджено меморіальний комплекс на честь тих, хто в бурхливі травневі дні 1905 року створив першу в Росії загальноміську Раду робітничих депутатів.

ПОРАДИ ДО ЧАСУ

ЗНЕВОДНЕНІ КОРМИ

ЯК ПІДВИЩИТИ ЇХНЮ ЯКІСТЬ

ЕФЕКТИВНИМ способом збереження поживних речовин у рослинних кормах, поліпшення їх якості, особливо в умовах нестійкої погоди, є штучне сушіння трав, виготовлення з них борошна, січки, гранульованих і брикетованих кормосумішок.

При штучному сушінні втрати поживних речовин і каротину не перевищують 5—8 процентів. За поживністю високоякісне трав'яне борошно прирівнюється до концентрованих кормів, за вмістом мінеральних речовин перевищує їх у два-три рази, за каротином не має собі рівних.

Жуйним тваринам краще згодовувати штучно висушену траву у вигляді січки чи брикетів. При виготовленні січки на високотемпературних сушарках продуктивність їх зростає в порівнянні з виробництвом трав'яного борошна на 10—15 процентів, майже на стільки знижується витрата палива і на 26—40 процентів електроенергії.

Добрий ефект дає використання трав'яної січки на корм худобі в суміші з комбікормом чи іншими кормами в брикетованому вигляді. Брикетування січки зменшує її об'єм, тому відпадає потреба у великих складських приміщеннях. Приготування повноцінних брикетів і гранул дає змогу не лише механізувати, а й автомати-, зувати процес роздавання корму тваринам.

Щоб одержати трав'яне борошно високої якості, рос-

лини косять у період найбільшого вмісту в них поживних речовин, не допускають втрат листочків і суцвіть. Так, бобові збирають у фазі бутонізації і на початку цвітіння, злакові — у фазі виходу в трубку, на початку колосіння. Найкращу якість має борошно, одержане з багаторічних трав.

У більшості господарств республіки трави, з яких виготовляють борошно, збирають однофазним способом — косять з одночасним подрібненням та навантаженням у транспортні засоби. У деяких господарствах, зокрема в південних областях, їх збирають двофазним способом — косять з одночасним плющенням чи без нього, прив'ялюють у валках, підбирають, подрібнюють та навантажують у транспортні засоби.

Висота стерні не повинна перевищувати п'яти—семи сантиметрів, не менше 80 процентів подрібненої маси мають становити часточки розміром до ЗО міліметрів. Треба стежити за тим, щоб від скошування трави до її сушіння минало не більше двох-трьох годин, оскільки зелена маса в купах зігрівається і при цьому втрачається каротин.

До косіння ■ і подрібнення трав, призначених для виготовлення борошна, агрегати -комплектують залежно від

обраного способу збирання і наявності в_ господарстві машин. При однофазному способі збирання їх комплек-

тують тракторами «Білорусь», косарками-подрібню-вачами КУФ-1,8, причепами ПСЕ-12,5 чи самохідними силосозбиральними комбайнами КСК-100, Е-280. При двофазному способі застосовують косарки-плющилки КПС-5Г, Е-301, КПВ-3, рядкові жатки ЖВН-6. Підбирають з валків і подрібнюють траву кормо.збираль-ними комбайнами з підбирачами КСК-100, Е-280 та косарками КУФ-1,8.

Перевозити зелену масу з поля до сушильних агрегатів рекомендується колісними тракторами з причепами ПСЕ-12,5 і 2ПТС-4, а також автомобілями - самоскидами. Автомобілі доцільно використовувати тоді, коли віддаль від поля до сушильного агрегату перевищує 10 кілометрів, а стан доріг дає змогу розвивати швидкість не менше 20 кілометрів на годину. Для зменшення втрат зеленої маси і повнішого завантаження транспортних засобів кузови причепів і автомобілів слід обладнати спеціальними бортами й сітками.

Сушать зелену масу в пневмобарабанних високотемпературних сушарках АВМ-0,4, АВМ-0,65, АВМ-1,5, АВМ-3. Максимальна температура нагріву трави не повинна перевищувати 70 градусів.

Слід пам'ятати, що при штучному сушінні трав основним показником, який характеризує цей процес, є вологість готового продукту. Відносна вологість трав'яно-

го борошна має бути в межах 8—12, січки 12—15 процентів.

Залежно від виду сировини, її вологості, ступеня подрібнення дотримуються таких режимів сушіння: температура на вході сушильного барабана — 700—800, на виході з нього — 100— 125 градусів, частота обертання барабана при сушінні бобових трав повинна бути в межах 3,5—6, а при сушінні злакових — 5—9 обертів ва хвилину.

Зневоднені корми гранулюють на агрегатах ОГМ-0.8А, ОГМ-1,5, ОГК-3, а брикетують на обладнанні для пресування кормів — ОПК-2, ОПК-3, ПБС-3 (ВИМ).

Трав'яне борошно згодовують худобі в основному взимку, тобто через 6—8 місяців після виготовлення. Проте до того часу можна втратити значну кількість каротину. Як максимально зберегти його? Одним з найбільш ефективних способів є ізоляція борошна від повітря, світла. Цього певною мірою досягають, зберігаючи продукцію в паперових мішках, цементних ямах і герметичних баштах, заповнюючи останні інертним газом (азотом чи вуглекислим газом).

У два-три рази зменшуються втрати каротину при введенні в борошно антиокислювачів: сантохіну, ділудіну. Найкраще вводити антиокислювачі в борошно при гранулюванні.

Досвід" передових господарств свідчить: при правиль-

ному доборі сировини, вмілому використанні наявних машин і устаткування можна забезпечити високу добову продуктивність і сезонний виробіток на агрегат, одержувати високоякісне й дешеве трав'яне борошно.

Так, у колгоспі Імені 17 Вересня Стрийського району Львівської області щорічно виготовляють 1200— 1300 тонн зневоднених кормів. Торік тут нагромадили 231 тонну трав'яного борошна і 1036 тонн брикетів з трав'яної січки. Собівартість тонни цих кормів відповідно 80 і 74 карбованці. Щороку виробляють по 700—1000 тонн зневоднених кормів у ордена Трудового Червоного Прапора колгоспі «Правда*, в колгоспах «Прогрес», імені 17 Вересня Бродівського району_ Львівської області.

Для зменшення експлуатаційних затрат доцільно довести річний обсяг виробництва зневоднених кормів на агрегат АВМ-0,4 до 600—650 тонн, АВМ-0,65— 800—1000, АВМ-1.5 —

2000—2500 тонн. Цього можна досягти, організувавши дво-тризмінну роботу агрегатів протягом 120 — 150 днів на рік.

В. БОЖКО, завідуючий лабораторією Західного відділення Українського науково-дослідного інституту механізації та електрифікації сільського господарства, заслужений інженер сільського господарства УРСР.

Від Центрального Комітету КПРС, Президії Верховної Ради СРСР і Ради Міністрів СРСР

Центральний Комітет Комуніної партії Радянського Союзу,зидія Верховної Ради СРСР іМіністрів СРСР з глибоким сповідомляють, що 29 травня 19на 85-му році життя після тяхвороби помер визначний діяч К

ЦЕНТРАЛЬНИП

КОМІТЕТ

ністичної партії і Радянської держави, член Політбюро ЦК КПРС, голова Комітету партійного контролю при ЦК КПРС, депутат Верховної Ради СРСР, двічі Герой Соціалістичної Праці Пельшє Арвід Янович.

ПРЕЗИДІЯ РАДА

ВЕРХОВНОЇ РАДИ МІНІСТРІВ

СРСР СРСР

КПРС

В ЦК КПРС і Раді Міністрів СРСР

ЦК КПРС і Рада Міністрів СРСР постановили:

1. Для організації похорону члена Політбюро ЦК КПРС, голови КПК при

ЦК КПРС Арвіда Яновича Пельшє утворити урядову комісію у складі тт. В. В. Гришина — голова, М. С. Горбачова, Б. М. Пономарьо-

ва, І. В. Капітонова, А. Е. Восса. І. С. Густова.

2. Поховати А. Я. Пельшє на Красній площі, біля Кремлівської стіни.

СІЛЬСЬКІ'ВІСТІ

ЗІ травня 1983

ПАРТІЙНА РОБОТА І ЕКОНОМІКА

ТРАКТОР^ БОГАТИР

ПОЛЮБИВСЯ трудівникам села степовий богатир, енерго-насичений трактор Т-150К. Але творці прославлених машин не зупиняються на півдорозі — удосконалюють своТх сталевих коней, роблять їх ще потужнішими, зручнішими при експлуатації. Ось і нещодавно завершено повний цикл експлуата цінних випробувань серійного модернізованого трактора

Т-150К із здвоєними колесами.

Випробування нової машини проходило в різних куточках країни Полігонами вибирали білоруські торфовища й сибірські болота, Нечорнозем'я й степи. І повсюди трактор з меркою «ХТЗ» діяв безвідмовно.

Встановлення додаткових колі:, що, до речі, можна зробити в умовах колгоспної майстерні, дало змогу знизити тиск ні грунт, зменшити глибину колії, витрати пального.

В. БАБЕНКО.

Харківська область.

Арвід Янович ПЕЛЬШЕ

ЕКТИВНИИ О Ш У К

Тепер, коли на селі діють агропромислові об'єднання, на які покладено вирішення господарських питань, партійні комітети повинні значно підвищити рівень організаторської і політичноТ роботи в сільських трудових колективах.

З виступу Генерального секретарі ЦК КПРС товариша Ю. В. Андропові на нараді перших секретарів ЦК союзних республік, крайкомів І обкомів партії.

29 травня 19ВЗ р. на ві-

імдесят п'ятому році життя після тяжкої хвороби помер член Політбюро ЦК КПРС, голоза Комітету партійного контролю при ЦК КПРС, депутат Верховної Ради СРСР. двічі Герой Соціалістичної Праці Арвід Янович Пельше. Пішов з життя визначний діяч Комуністичної партії і Радянської держави, полум'яний інтернаціоналіст, один з найстаріших представників славної когорти більшовиків-ленінців.

Арвід Янович Пельше народився 7 лютого 1899 р. у Грюнвальдській волості (нині Вауський район Латвійської РСР) у сім'ї селянина, У 1914 році Арвід Янович вступив на політехнічні курси в Ризі. Там він невдовзі встановив зв'язок з підпільною комуністичною організацією. У 1915 році А. Я. Пельше вступив у ряди Комуністичної партії. З цього часу вся його діяльність нерозривно зв'язана з боротьбою і історичними звершеннями Комуністичної партії Радянського Союзу.

В роки першої світової війни Арвід Янович Пельше працював у майстернях Риги і Вітебська, фрезерувальником на паровозобудівному заводі у Харкові, штампувальником у Петрограді, вантажником в Архангельському порту і всюди за завданнями партійних комітетів вів революційну агітацію і пропаганду. Після Лютневої революції 1917 року А. Я. Пельше був обраний депутатом Петроградської Ради робітничих і солдатських депутатів. У липні-серпні 1917 р. він, як делегат від Архангельської партійної організації, брав участь у роботі VI з'їзду Комуністичної партії.

Арвід Янович Пельше брав активну участь у підготовці і проведенні Великої Жовтневої соціалістичної революції. У 1918 році він був гггівробітггнкбм ВЧК у Мбск-

ві. У 1919 році вступив у Червону Армію, в рядах якої прослужив десять років, брав участь у боях на фронтах громадянської війни під Ригою і на Україні, а потім був на роботі в армійських політорганах. З 1929 по 1931 рік А. Я. Пельше навчався в Інституті червоної професури й одночасно вів викладацьку роботу в ряді вищих навчальних закладів Москви.

З 1933 по 1937 рік Арвід Янович Пельше був начальником політвідділу Магаджа-нівського і Чорноіртиського радгоспів Казахської РСР, а потім працював у Наркоматі радгоспів у Москві. У 1937

році А. Я. Пельше направляється на викладацьку роботу 1 йому присвоюється звання доцента кафедри марксизму-ленінізму.

На початку 1941 р. Арвід Янович Пельше був обраний секретарем ЦК Компартії Латвії по пропаганді і агітації. У період Великої Вітчизняної війни поряд з пропагандистською роботою він займався підготовкою партійних і радянських кадрів. У листопаді 1959 р. А. Я. Пельше був обраний першим секретарем ЦК Компартії Латвії. Під його керівництвом партійна організація добилась великих успіхів у роз-

республіки. З моменту утворення Академії наук Латвійської РСР А. Я. Пельше —> її член-кореспондент.

Арвід Янович Пельше Ч^в делегатом XX, XXII — XXVI з'їздів Комуністичної партії Радянського Союзу. На XXII — XXVI з'їздах партії він обирався членом Центрального Комітету КПРС, 3 1966 року А. Я. Пельше —і член Політбюро ЦК КПРС 1 з того ж часу — голова Комітету партійного контролю при ЦК КПРС. Він обирався депутатом Верховної Ради СРСР 2—10-го скликань, а також депутатом Верховної Ради РРФСР 1 Верховної Ради Латвійської РСР.

На всіх постах партійної 1 державної діяльності А, Я. Пельше віддавав усі свої ся-ли, багатий досвід 1 знання беззавітному служінню великим ідеалам марксизму-ленінізму. Він вніс вклад у розвиток теорії і практики партійного будівництва, в організацію і здійснення партійного контролю, у зміцнення партійної 1 державної дисципліни. А. Я. Пельш&брав активну участь у діяльності КПРС по розвитку зв'язків з братніми комуністичними 1 робітничими партіями.

Арвід Янович -Пельше був людиною великого серця 1 прекрасної душі. Його відзначали простота 1 скромність, уважне 1 чуйне ставлення до людей. Він здобув до себе в партії 1 народі глибоку повагу.

За великі заслуги перед Батьківщиною Арвід Янович Пельше двічі удостоєний звання Героя Соціалістичної Праці, нагороджений сімома орденами Леніна, орденом Жовтневої Революції 1 багатьма медалями.

Світла пам'ять про Арвіда Яновича Пельше, вірного сина Комуністичної партії, який присвятив усе своє життя великій справі комуністичного будівництва, назавжди збережеться в серцях радянських людей.

ОСЬ УЖЕ декілька місяців ми працюємо в умовах районного агропромислового об єднання. З перших кроків його діяльності прагнемо піднести рівень організаторської та ідейно-виховної роботи. Провели нараду секретарів парт-срггнігацій РАПО. Готувались до неї ретельно. Виходили з того, що для забезпечення ритмічної роботи колгоспів, радгоспів, підприємств і організацій агропромислового комплексу передусім необхідно об'єднати зусилля на боротьбу за високі кінцеві результати праці. На нараді було висловлено чимало цінних пропозицій. Узагальнивши їх, сільськогосподарський відділ райкому партії дещо перебудував свою діяльність. Тепер він частіше надає допомогу парт-організаціям на місцях, своєчасно інформує комуністів РАПО про стан справ у всіх ланках об'єднання, узагальнює і поширює кращі набут-ки комуністів по управлінню економікою, добору, розстановці і вихованню кадрів, зміцненню виконавської,

технологічної та трудової дисципліни.

Для посилення партійного впливу вдосконалюємо структуру парторганізацій. Так, на всіх особливо важливих ділянках агропромислового комплексу діють партгрупи: їх кількість останнім часом зросла з 70 до 107. Крім того, в колективи, де немає змоги створити партгрупи, направили парторганізаторів. Саме вони, очоливши змагання в кожній ремонтній ланці механізаторів, забезпечили дострокове завершення підготовки до весни всієї ґрунтообробної техніки і сівалок. За приклад у праці правили і 58 комуністів, рекомендова-них у тваринництво на період стійлового утримання худоби. Як парторганізатори або в складі партгруп вони стежили за дотриманням техиоло-тічних вимог виробництва • продукції, дбали про забезпечення високої організованості, обстановки нетерпимості до проявів безгосподарності у своїх колективах.

Партійні організації стали значно більше приділяти уваги розвиткові ініціативи спе-ціалістів не лише сільського господарства, а й підприємств та організацій агропромислового об'єднання. Наприклад, для того, щоб без найменших втрат переробляти вирощену сировину, колектив цукрозаводу планує нинішньої п'ятирічки майже вдвічі збільшити виробничі потужності підприємства. Модернізацію це-' хів і дільниць тут успішно ведуть згідно заходів парторганізації по виконанню рішень травневого (1982 р.) Пленуму ЦК КПРС. Як і передбачали, вже діє комплексна система управління якістю продукції. Стало правилом на засіданні парткому заслуховувати звіти спеціалістів про впровадження технічних новинок, удосконалення технології тощо. Саме завдяки постійному партійному контролю заводчани успішно здій-снютоть автоматизацію виробничих процесів, поліпшують умови зберігання сировини. 'Здійснюючи коні роль за якістю продукції 1 зменшенням втрат, партком широко спирається на громадські органі-

зації. Наголос робиться на

забезпечення все вищого виходу цукру з гектара буряків.

Партійні організації сирза-воду, міжгосподарського комбікормового заводу, хлібоприймального пункту райсіль-госптехніки та інших підприємств РАПО зосереджують увагу на вихованні у робітників бережливого ставлення до сировини, на посиленні режиму економії та бережливості, здешевленні послуг господарствам. З огляду на несприятливі погодні умови для збільшення виробництва зернових, партнери передбачають направити комуністів-робітників у господарства на період відповідальних сільськогосподарських кампаній.

І сільські партійні осередки активно мобілізовують спеціалістів на ефективніше використання наявної виробничої бази, пошук і впровадження кращих форм організації праці. Парткоми колгоспів «Дружба», імені Леніна, «Росія» та деяких інших розглянули ці питання на своїх засіданнях і добилися того, що агрономи, зоотехніки, інженери господарств працюють за індивідуальними творчими планами. Періодично заслуховуючи їхні звіти, партком та правління колгоспу «Дружба», наприклад, зосереджують увагу на тому, щоб плани виробництва продукції виконувались не будь-якою ціною, а при мінімальних затратах ручної праці, шляхом впровадження передових технологій у рільництві і тваринництві. Тому тут досконало опанували індустріальні методи вирощування просапних культур, зокрема, кукурудзи, врожайність якої довели до 50 центнерів на круг. Добиваються й стабільно високих урожаїв сої. Завдяки наполегливості головного агронома М. X. Рубана для цієї культури вперше в районі та й, певно, в області, виділено окреме поле сівозміни і постійний попередник.

Комуністи колгоспу імені Леніна стали ініціаторами переходу на ланкову систему організації праці на свинофермах. Якщо в інших наших господарствах кожна свинарка відповідає лише за свою групу тварин, то тут про високі кінцеві результати збільшення виробництва м'яса дбає вся ланка, яка складається з трьох-чотирьох колгоспників. Це сприяє здешевленню виробництва продукції, дало змогу перейти на двозмінну роботу, впорядкувати вихідні тощо. Партком зосереджує увагу спеція дістів на впровадженні такої форми організації праці і на молочнотоварних фермах. Досвід роботи комуністів колгоспу імені Леніна в цьому питанні цінний, 1 сільськогосподарський відділ райкому партії узагальнює його з тим, щоб рекомендувати для широкого впровадження.

Схвалення й підтримку райкому, всіх парторганізацій РАПО набув також досвід діяльності парткому колгоспу «Росія» по добору та ідейно-політичному загартуванню спеціалістів і керівників виробничих підрозділів. Без перебільшення скажу, що парторганізація виростила головного агронома, заслуженого агронома УРСР А. П. Майданика, бригадирів трак-

торних бригад Героїв Соціалістичної Праці М. М. Цер-тія, В. С. Андріяша, кавалерів високих урядових нагород В. А. Петренка і Ю. В. Жєр-нового. Навіть минулого, несприятливого за погодними умовами, року бригада В. А. Петренка одержала на круг по 38 центнерів зернових і завоювала першість серед механізаторських колективів району.

Про високу політичну зрілість згаданих комуністів та спеціалістів господарства засвідчила їхня ініціатива взяти шефство над сусіднім колгоспом імені Кірова і до кінця п'ятирічки вивести його в передовики. Таке глибоке усвідомлення особистої відповідальності за здійснення Продовольчої програми, вміння працювати з урахуванням нових завдань і можливостей сучасного етапу аграрної політики партії найбільш характерне і для трудових колективів тракторних бригад двічі Героя Соціалістичної Праці О. В. Пталова з колгоспу імені XX з'їзду КПРС, кавалера ордена Леніна В. П. Колпака та багатьох інших.

Райком прагне всі кращі зразки досвіду й ініціативи парторганізацій РАПО глибоко аналізувати, систематизувати для вдосконалення стилю партійного керівництва економікою. Я вже згадував, що багато цінного було запозичено з наради секретарів парторганізацій агропромислового комплексу. Переконались і в тому, що сьогодні потрібен постійно діючий орган координації роботи парторганізацій РАПО. В наших умовах, думається, найкраще себе зарекомендує рада секретарів. Вона узагальнюватиме набутий організаторської та ідейно-виховтюї роботи, забезпечуватиме комуністів агропромислового комплексу партійною інформацією, вироблятиме рекомендації щодо поліпшення виховної діяльності в трудових колективах, дбатиме про всебічне підвищення боЯоаи-тості партійних організацій. Однією з її турбот буде і навчання партійних активістів, зміцнення контактів парторганізацій об'єднання, сприяння комісіям по контролю діяльності адміністрації тощо.

Плоди спільної роботи парторганізацій РАПО ми вже відчули. Менше стзло ускладнень при відправці продукції на сирзавод, чіткіше виконують замовлення села комбікормовий завод та рай-сільгосптехніка. Позсюдно виявляється бережливе ставлення до сировини, забезпечується ширший і суворіший контроль у боротьбі з втратами. В планах партнерів, виконання яких контролюють парторганізації, передбачено обсяги робіт і допомоги сіль ським трудівникам у рамках районного агропромислового об'єднання. Парторганізації РАПО дбають і про кадри масових професій. Вони вчать людей щодня добиватися успіхів, працювати на перспективу, звіряти досягнуте з вимогами Продовольчої програми країни.

В. КРУЦЕНКО, перший секретар Ново-українського райкому Компартії України.

Кіровоградська область.

ЧЕРГОВИЙ

НОМЕР

ЖУРНАЛУ

У БРИГАДІ Романа Волинця з пересувної механізованої колони № 277 тресту «Львів-сільбуд» нині гаряча пора. Будівельники зобов'язалися до 1 вересня ввести в дію теплицю на спорудженні Львівської овочевої фабрики. Розповідь про трудові здобутки колективу відкриває травневий номер журналу «Сільське будівництво*.

Голова виконкому Черкаської' обласної Ради народних депутатів В. Н. Шаповал продовжує розмову про перебудову сіл, яку розпочав на сторінках журналу колишній голова облвиконкому. а нині перший секретар Дніпропетровського обкому партії В. Г. Бойко.

У номері вміщено виступи голови Кримського облвиконкому Ю. Г. Бахтіна, заступника голови Полтавського облвиконкому Б. М. Середи.

Кореспонденти журналу роз повідають про успіхи й проблеми передової бригади ПМК-10 тресту «Бориспільсіль-буд».

Широко представлено матеріали з питань економіки сільського будівництва, розвитку будівельної індустрії, поо-вктузання сільськогосподарських підприємств.

С. ЗАХАРКЕВИЧ.

витку економіки і культури

НА ВИСОКОГІРНІ ЛУКИ

ПУТИДА Чернівецької Області, ЗО. (РАТАУ). За-кличпі мелодії трембіт прозвучали минулої неділі у цьому буковинському селищі. Вони сповістили про початок полонинського літа. Традиційне свято зібрало на місцевому стадіоні трудівників району, гостей із Закарпаття, Івано-Франківської області, другів по змаганню з Російської Федерації і Молдавії. Учасники торжества підбили підсумки роботи в тваринництві в зимово-стійловий період, вшанували передовиків.

1 ось спалахнула чабанська ватра. Вона дала знати: час у дорогу! Майже п'ятдесят тисяч голів великої рогатої худоби і овець повели на підживлені авіаторами високогірні угіддя чабани.

Господарства подбали про умови праці й відпочинку полонинннків: для них споруджено упорядковані гуртожитки з електроосвітленням, газовими плитами, душози ми, поряд — дитячі майданчики. Біля житла — городи. На деяких полонинах почнуть працювати маслозаводи. Сюди прокладуть траси агітпоїзд «Полонина», автокрамниці, служби сервісу.

Ю. В. Андропов, Г. А. Алієв, М. С. Горбачов, В. В. Гришнн, А. А. Громико, Д. А. Кунаєв, Г. В. Рояанов, М. О. Тнхопов, Д. Ф. Устннов, К. У. Черненко, В. В. Щербицькнй, П. Н. Демічев, В. І. Долгих, В. В. Кузиеиов, Б. М. Пономарьов, Ш. Р. Рашндов, М. С. Соломенцев, Е. А. Шеварднадзе, І. В. Капітонов, М. В. Знмянів, К. В. Русаков, М. І. Рижков, Г. Ф. Сизов, Є. К. Лкгачов, Б. І. Стукалін, К. М. Боголюбов, І. С. Густов, Г. С. Павлов, А. Е. Восс, О. М. Школьников, О. О. Єпішев, С. О. Шалаєв, Б. М. Мишин, Ю. Я. Ру-бея, П. Я. Страутманіс, О. К. Малмейстер, В. К. Круміньш.

ЦЕНТРАЛЬНОМУ КОМІТЕТОВІ КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ

Центральний Комітет Компартії України, Президія Верховної Ради 1 Рада Міністрів Української РСР глибоко су-дгують з приводу кончини визначного діяча Комуністичної партії і Радянської держави, члена Політбюро ЦК КПРС, голови Комітету партійного контролю при ЦК КПРС, депутата Верховної Ради СРСР, двічі Героя Соціалістичної Праці Пельше Арвіда Яновича.

Комуністи, трудящі України добре знали 1 глибоко поважали Арвіда Яновича, який присвятив усе своє яскраве життя більшовика-ленінця беззавітному служінню радянському народові, справі рідної Комуністичної партії.

У наших серцях назавжди збережеться світлий образ Арвіда Яновнча Пельше — безпосереднього учасника Великої Жовтневої соціалістичної революції, принципового, вимогливого комуніста, невтомного і стійкого у відстоюванні чистоти партійних рядів, принципів більшовицької партійності, уважної і чуйної до людей, простої, скромної і душевної людини.

ВІД УРЯДОВОЇ КОМІСІЇ ПО ОРГАНІЗАЦІЇ ПОХОРОНУ ЧЛЕНА ПОЛІТБЮРО ЦК КПРС, ГОЛОВИ КПК ПРИ ЦК КПРС А. Я. ПЕЛЬШЕ

Урядова комісія повідомляє, що доступ у Колонний зал Бі'динку спілок для про-

щання з покійним X. Я. Пельше відкрито 31 травня з 11 до 18 години.

МЕДИЧНИЙ ВИСНОВОК ПРО ХВОРОБУ І ПРИЧИНИ СМЕРТІ ПЕЛЬШЕ АРВІДА ЯНОВИЧА

Пельше А. Я., 1899 року народження, хворів на рак легені. Перебіг захворювання ускладнився ателектазом легені і наростаючими явищами легенево-серцевої недостатності.

29 травня 1983 року о 5 год. 55 хв. настала смерть у зв'язку з тим, що зупинилося серце.

При патолого-анатомічно-му дослідженні діагноз повністю підтвердився.

Начальник четвертого Головного управління при Міністерстві охорони здоров'я СРСР академік АН СРСР і АМН СРСР, професор Є. І. ЧАЗОВ;

академік АМН СРСР, професор М. Н. МАЛИНОВСЬКИИ; заслужений діяч науки, професор В. Г. ПОПОВ: член-кореспондент АМН СРСР, професор 0. Г. ЧУЧАЛІН; член-нореспондент АМН СРСР, професор М. І. ПЕРЕЛЬМАН; доктор медичних наук І. В. МАРТИНОВ; лікуючий лікар А. Я. ЗАВАРНОВА; завідуюча патолого-анатомічним відділенням Г. Д. ЛЕВИЦЬКА.

ЦЕНТРАЛЬНИЙ

КОМІТЕТ

КОМПАРТП

УКРАЇНИ

ПРЕЗИДІЯ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УРСР

РАДА

МІНІСТРІВ

УРСР

«ПРОТОКОЛ ПРО ЗАНУЛЕННЯ»

ЗЕРНО: НА НОВІ, ВИЩІ РУБЕЖІ—

З ПАРОВОГО ПОЛЯ

РОЗШИРЕННЯ ПЛОЩ ПІД ЧОРНИМИ ПАРАМИ ДАЄ ЗМОГУ ХЛІБОРОБАМ ОДЕЩИНИ ЗБІЛЬШУВАТИ ВИРОБНИЦТВО ОЗИМОГ ПШЕНИЦІ

Комплекс заходів по підвищенню родючості грунтів, які з допомогою вчених розроблені й впроваджені в області, передбачає дальше розширення чорних парів. Якщо в 1976 році вони займали 15 тисяч гектарів, то нині — 109 тисяч. Але й такої кількості ще не досить, щоб належним чином відновлювати та примножувати родючість грунтів. ІІоки що лише кожний п'ятий гектар озимої пшениці розміщується по пару.

Чорні пари займають у нас менше шести процентів суходолу. Тим часом розрахунки вчених і спеціалістів, досвід передовиків свідчать, що для інтенсивного, науково обгрунтованого ведення землеробства в Степу потрібно мати їх принаймні десять процентів від усього масиву суходолу.

Спеціалісти обласного агропромислового об'єднання підрахували: для того, щоб гарантувати високі збори зерна та інших сільськогосподарських культур за будь-яких погодних умов, на Одещині треба мати на кінець п'ятирічки 180 тисяч гектарів чорних парів. Це дасть можливість третину посівів озимої пшениці розміщувати по надійних попередниках і одержувати заплановану

кількість хліба. До того ж розширення площі чорних парів сприятиме підвищенню врожайності цукрових буряків, гороху, соняшнику та інших культур.

Роль чорних парів особливо зростає в зв'язку зі ство-

ренням високоінтенеявнях сортів озимої пшениці, здатних давати на кожному гектарі по 70—80 центнерів зерна Агрономи вже встигли оцінити чимало з них, впровадити у виробництво. Добре зарекомендували себе, зокрема, сорти Всесоюзного селекційно-генетичного інституту: «парус>, «корал», «одеська напівкарликова», «южная зоря*. Вони чудово реагують на високий агрофон і передусім — на чорний пар.

Рішення травневого і листопадового (1982 р.) Пленумів ЦК КПРС націлюють керівників, спеціалістів господарств, хліборобів на творчий підхід до розв'язання питань піднесення сільськогосподарського виробництва, на те, щоб вони виявляли ініціативу, працювали з чітким господарським розрахунком.

Звичайно, ми розуміємо,

що для підвищення культури землеробства, інтенсифікації рільництва замало мати лише достатню кількість чорних парів. Належить ще багато чого зробити для організації і науково обгрунтованого ведення сівозмін, впровадження у виробництво ви-сокоінтенсивних сортів, кращого удобрення ланів тощо.

О. ШЕНДРИК, начальник управління сільського господарства Одеського облвиконкому, перший заступник голови ради обласного агропромислового об'єднання.

На виступ «Сільських вістей»

відповідає

МІНІСТЕРСТВО БУДІВНИЦТВА І ЕКСПЛУАТАЦІЇ АВТОМОБІЛЬНИХ ШЛЯХІВ УРСР

Під таїшм заголовком у нашій газеті (№ 103) був надрукований фейлетон про неузгодження дій ряду організацій, що і спричинило тяганину з освітленням підземного переходу й автомагістралі на території с. Митниця Васильківського району Київської області.

«Міністерство будівництва й експлуатації автомобільних шляхів УРСР,— відповів на виступ газети міністр М. П. Шульгін,— розглянуло фейлетон і повідомляє таке:

"«...Відповідно до спільного рішення Міністерства будів-ниціЕа і експлуатації авто-ксбільних шляхів УРСР. Міністерства ен<'т>ге-^<'икн і електрифікації УРСР та Міністерства жнт.чево-комуналь-гого господарства УРСР експлуатація ліній електроосвітлення, споруджених при будівництві і реконструкції авто де ріг. у сільських населених пунктах покладається на * організації, шо здійснюють -освітлення села в цілому. В даний час вирішується пи-

тання про передач? електролінії, про яку мова, на баланс організації, котра здійснює освітлення в с. Митниці. До вирішення цього питання Упршляху-9 дано вказівку забезпечити освітлення вулиці і підземного переходу за рахунок коштів, передбачених на утримання автомобільних доріг».

Прсцитоване реагування, як, певно, зауважили й читачі, потребує уточнень, а саме: якщо є спільне рішення трьох міністерств відносно того, хто має здійснювати експлуатацію ліній електроосвітлення на автотрасах у сільських населених пунктах, то чому в Митниці це ясне, як день, питання переросло в проблему? З чиєї конкретно вини? Яких заходів ужито до цього винуватця?

І ще одне: що це за таємнича організація, посилаючись на яку, автори реагування чомусь не насмілилися її назвати?

— Зробили це ми свідомо, — пояснив відповідальний працівник Міністерства бу-дівництза і експлуатації автомобільних шляхів УРСР В. С. Шамрай, який готував відповідь на фейлетон.— Річ у тім, що ми й самі поки шо точно не знаємо, хто буде експлуатувати електполінію на автомагістралі в Митниці. Це питання, як і повідомляє міністр, пеки що в стадії вирішення.

Що тут додати?

ДАЛЕКО за межами Комінтернівського району відомі здобутки механізованого загону лауреата Державної премії УРСР М. С. Дов-бенка з колгоспу імені XX з'їзду КПРС. Тут уперше в області впровадили колективний підряд у рільництві. За несприятливих по-годних умов загін протягом останніх років одержує по тридцять і більше центнерів зернових з кожного гектара суходолу.

Одна з умов цього — дбайливе, господарське ставлення до парів. їх обробляють і удобрюють за всіма вимогами агротехніки. Восени, в кращі строки, при оранці, на кожний гектар вносять по 70—80 тонн гною. Своєчасно закривають вологу, культивують.

Торік на кожному з 370 гектарів озимої пшениці, розміщеної по чорному пару, загін М. С. Довбенка на-лбав по 47.1 центнера зерна. Ще вищий урожай озимини, яка вирощувалася по цьому попереднику, зібрали в колгоспі імені Шевченка Білгород-Дністровськсго району: на кожному із 305 гектарів одержали по 52 цент-

нери пшениці. Дорідні, сталі врожаї на парових полях вирощують хлібороби Білго-род-Дністровського, Іванів-ського, Біляївського, Татар-бунарського. Белградського, Комінтернівського районів.

В умовах південного Степу врожай кожного гектара озимої пшениці по чорному пару на 12—20 центнерів, а при посушливій осені і в 3 — 5 разів вищий, ніж по стерні. Торік озиму пшеницю по такому попереднику господарства Одещини вирощували на площі 102 тисячі гектарів і одержали з кожного по 31.6 центнера зерна. Показово, що валовий збір пшениці, зібраної з парових площ, становить 22 проценти, а їхня питома вага в загальному масиві посівів — 17.5 процента.

Важко переоцінити значення пару в комплексі заходів, спрямованих на підвищення родючості грунтів. Парові поля дають можливість примножувати силу землі, стабілізувати її продуктивність. Невипадково вчені та практики вважають їх ремонтними і санітарними. Пар при правильному догля-

ді за ним поліпшує фізико-хімічний склад грунтів, знижує забур'яненість. На парових полях вміст мінерального азоту в метровому шарі грунту на 26 процентів вищий, ніж на стерньових, і на 70 процентів — ніж на площах з-під силосної кукурудзи.

Неоціненна роль пару як попередника під озиму пшеницю. При правильному обробітку пари забезпечують запаси вологи, достатні для одержання дружних сходів і нормального розвитку рослин. Навіть у винятково посушливих умовах минулої осені, коли верхній шар грунту надзвичайно пересох, на парових площах озимина зійшла дружно.

У Причорномор'ї значення чорного пару для підвищення культури землеробства як ніде велике. Адже озима пшениця в області постійно займає близько 600 тисяч гектарів (майже шістдесят процентів у групі зернових). Ми розуміємо, що чорний пар перш за все має сприяти збільшенню виробництва хліба. Тож під інші культури його не відводимо.

Спеціалісти обласного, районних управлінь сільського господарства, працівники агропромислових об'єднань добиваються, щоб у всіх господарствах чорні пари використовувалися за призначенням.

Цілеспрямовано підвищуючи продуктивність сівозмін шляхом науково обгрунтованого ведення парів, хлібороби рік у рік збільшують виробництво зерна сильних і цінних пшениць. Господарства Білгород-Дністровсько-го, Татарбунарського, Са-ратського, Шлійсьного районів п'ять років підряд більше половини всього зерна продають державі сильним і цінним. Торік татарбунар-ським господарствам за високоякісний хліб додатково нараховано 511 тисяч карбованців, білгород-дністровським — 483 тисячі. За п'ять останніх років область продата державі 1692 тисячі тонн сильних і цінних пшениць. Лише протягом двох років одинадцятої п'ятирічки за високоякісне зерно господарства додатково одержали від держави близько дев'яти мільйонів карбованців.

31 травня 1933 р.

сільські * вісті

НАГОРОДИ УЧАСНИКАМ «КИЇВСЬКОЇ ВЕСНИ»

НОВІ КНИГИ

ЙОГО ВЕЛИЧНІСТЬ ХЛІБ

хліб» В. М. Ремесла, велику увагу приділяє вихованню у юних бережливого ставлення до хліба. Він вамдать зроблені статистикам* ^підрахунки. Припустимо, > що кожен викидає, як непотріб, лише 20 грамів хліба. За* рік •— це 7 кілограмів 300 грамів, тобто кілька квадратних метрів пшеничного яану «працює» на смітник. АТяк-що взяти все населення мраї-ни, то виявиться, що вже не метри, а майже мільйон гектарів «працюють» вхолосту. Щоб перевезти кількість викинутого на вітер хліба, їй»* трібно майже чотириста ете- і лонів. Ось вам і скибочка вагою в 20 грамів!

Всьому світові відоме Ім'я юної ленінградки Тащ Са-вичевої, у якої під час блокади померло від голоду шестеро близьких. Останній запис у щоденнику: «Савиче-ви померли. Померли всі. Залишилась сама Таня». Вмерла і Таня. Голодною

ДЕСЬ СКОРО після війни мав я -щастя познайомитися з людиною, чиє ім'я нині знає вся Вітчизна, мільйони трударів за її межами. Обіч пшеничного лану стояв невисокий чоловік в офіцерському кітелі без погонів. Відповівши на привітання, чоловік задумливо сказав:

— Пшениця... Богатирських можливостей хліб. Та ще не вийшов він на звитяжну дорогу. Як, пам'я-таєтс, свого часу Ілля Муро-мець. Але настане літо, коли по триста і по чотириста пудів вродить його на гектарі.

То говорив Василь Миколайович Ремесло — нині дійсний член Академії наук СРСР і академік ВАСГНІЛ, двічі Герой Соціалістичної Праці, лауреат Ленінської і Державної премій країни. Батько високоврожайних ми-ронівських пшениць, які не тільки в Радянському Ссю-зі. а й в інших країнах соціалістичної співдружності займають мільйони і мільйони гектарів. Пшениці, які любовно називають «миро», асоціюються там з благородним нашим словом «мир». Сіють їх і в капіталістичних державах.

Василь Миколайович Ремесло, автор хвилюючих публіцистичних вист у п і в «Дума про колосисту» і

«Наш хліб», якось такі слова мовив;

— Любов до хліба дитина має всотувати з молоком матері. З малечих літ, в першому класі, має пройнятись до нього глибокою пошаною. А може, ще й до того — в дитячому садку... І як добре було б, якби майбутнім хліборобам і всім юним шанувальникам хліба більше книг було адресовано...

Усе це спало на думку, коли прочитав я любовно видану книжку журналіста Георгія Воротнкжа «Усьому голова» '. П'ять життєвих уроків бережливого стазлен-ия до хліба, викладених у ній, безперечно стануть у нагоді і педагогам, і пропа-гандистам-комсомольцям. Та, як на мене, головна її цінність у тому, що самі учні шкіл, профтехучилищ і технікумів, студенти, працююча молодь з великою зацікавленістю сприймуть ці уроки, де публіцистичні екскурси в історію поєднуються з поетичними творами видатних співців хліба, де пізиаваль-ність органічно сплітається з ненав'язливою повчальністю. Що широкий загал, а конкретніше— батьки й діти, стане її читачем.

Так, на прапорах Великого Жовтня поряд із словами «Свобода», «Р і в н і с т ь>, «Мир» було накреслено слово «Хліб». «Широко відомий такий цікавий епізод, —• розповідає автор. — У 1918 році керуючий справами Радонаркому В. Д. Бонч-Бруєвич запитав: «Володимире Іллічу, чи можна одним словом виразити, за що ми тепер боремось?». Не замислившись ні на хвилину, В. І. Ленін відповів: «Хліб». Він писав у ті роки, що боротьба за хліб є боротьбою за соціалізм». Ця Ленінова теза червоною ниткою проходить через кожну розповідь, через факти сьогоднішнього дня і згадки про минуле.

Про пошук радянських селекціонерів (майже весь перший урок присвячений В. М. Ремеслу, його колегам з інших наукових закладів — Ф. Г. Кириченку, Д. О. Долгушину, II. X. Гаркавому, А. Ф." Шулиндіну), про нові сорти, про зернову ниву завтрашнього дня розповідається не в плані трактату з питань селекції, а засобами художнього публіцистичного нарису. І це викликає у читача почуття глибокої поваги і вдячності до вчених-подвижників і дає вірне розуміння того, що радянська наука, завжди підтри-

мувана ленінською партією, втілена у виробництво, забезпечує сьогодні й програмує на майбутнє щедрість зернового лану.

Але ж хліб росте на землі. Автор цілком слушно пише про те, що її сила — в праці й розумі людини: хлібороба, хлібодара, творця. Схвильовані рядки присвячено відомому майстрові врожаїв, партійному і державному діячеві, бригадирові механізаторів, двічі Герою Соціалістичної Праці О. В. Гіталову, двічі Герою Соціалістичної Праці М. А. Бразі, лауреату Державної премії УРСР М. С. Довбен-ку, чимало місця займають оповіді про інших видатних новаторів колгоспного і радгоспного виробництва. І знову ж таки дохідливо, в простій (але не спрощеній) формі веде автор розповідь про шляхи підвищення родючості грунту, збереження для врожаю кожного гектара.

Наголошено в книзі на полтавському досвіді боротьби з ерозією грунтів. Тут, на Полтавщині, одними з перших на Україні почали обробляти грунт на великих площах (насамперед під зернові культури) не традиційними плугами, а поверхнево, з допомогою плоскорізних знарядь. Автор цілком закономірно питує першого сек-

ретаря Полтавського обкому партії Ф. Т. Моргуна, який присвятив питанням боротьби з вітровою і водною ерозією кілька глибоко аргументованих книг і який бере найактивнішу участь у впровадженні «безвідвалки».

Хотілося б наголосити ще на одній особливості книжки. Автор часто вдається до цифр. І вони не засушують виклад, а, навпаки, пожвавлюють його. Ось приклад. У першому п'ятирічному плані нашої країни сказано, що в 1923 році було випущено 3000 тракторів, а до кінця першої п'ятирічки випуск їх буде доведено до 58 тисяч. В одинадцятій п'ятирічці промисловість поставить селу 1 мільйон 870 тисяч тракторів, 600 тисяч зернових збиральних комбайнів, 1 мільйон 450 тисяч вантажних автомобілів. Ось з чого починалось і то нині є! Тут і зростаюча міць держави, 1 ленінське піклування партії і уряду про втілення в життя" Продовольчої програми.

Багато сторінок присвиче-но розповідям про знатних людей села, про великі соціалістичні перетворення на селі. Розповідаючи про те, якими шляхами і завдяки кому зростає хлібне багатство держави, автор книги, маючи за зразок «Думу про хліб» О. В. Пталова і «Наш

Життєрадісні мелодії, що славлять Вітчизну, дружну сім'ю республік-сестер, " подарував українським глядачам XI фестиваль мистецтв народів СРСР «Київська весна». Традиційне свято на берегах Дніпра з новою сило» продемонструвало єднання соціалістичних культур, здобутки яких з року в рік поповнюють духовну скарбницю країни.

За значний вклад у справу взаємозбагачення і збли-:кення соціалістичних культур братніх народів СРСР, активну пропаганду радянського музичного мистецтва ряд художніх колективів — учасників «Київської вес-ни-83» удостоєні Почесної Грамоти Президії Верховної Ради Української РСР.

Учора, ЗО травня, заступник Голови Президії Верховна Ради УРСР В. С. Шевченко вручила високі нагороди представникам Державного Кубанського козачого хору, Державного народного оркестру Білоруської РСР імені И. Жиновича, за-

служеному колективу республіки Литовському камерному оркестру. Вона тепло поздоровила працівників

мистецтва, побажала їм нових творчих успіхів у дальшому розвитку багатонаціональної радянської культури, комуністичному вихованні трудящих.

Художній керівник Державного Кубанського козачого хору, заслужений діяч мистецтв РРФСР В. Г. За-харченко від імені нагороджених висловив подяку ЦК Компартії України, Президії Верховної Ради та урядові республіки за високу"оцінку праці творчих колективів і запевнив, що їх учасники й надалі віддаватимуть свій талант зміцненню дружби народів, дружби культур.

При врученні нагород були присутні завідуючий відділом культури ЦК Компартії України Б. В. Іваненко, міністр культури УРСР С. Д. Бе:з-клубенко, представники

творчих колективів республіки.

(РАТАУ).

Отож любов до хліба 1 тривога за нього пронизує в цій книжці кожен рядок, кожну сторінку.

П'ять уроків цієї книги вчать поваги до його Величності Хліба і до людей, які вирощують його. Вчать бережливості, любові до землі, викликають бажання в юних серцях бути причетними до святої справи —• справи хліборобської.

Маркіяк ВИНОКУРОВ.

ПРЕМ'ЄРА В СКЕЛІВЦІ

Через шістдесят з лишком років бравий солдат Швейк «відвідав» місця своїх пригод у Прикарпатті. У невеликому селі Скєлівка, яке колись називалося Фельштин, відбулась прем'єра спектаклю за відомим романом чеського письменника Ярослава Гашека в постановці Львівського академічного українського драматичного театру імені Марії Заньковецької.

На відкритій сцені не довелося створювати декорацій. Околиці мальовничого села детально описані в останніх розділах книги. Місцеві жителі дбайливо зберегли ста-

ровинний став, на березі якого веселий ординарець потрапив у полон до своєї армії, дім. де він ночував. Поруч дорога, по якій Швейка конвоювали товариші по службі.

Зустрінуться з героєм чеської класики також жителі інших міст, куди в роки першої світової війни доля закинула мобілізованого в австро-угорську армію письменника. Згадані в романі українські населені пункти за ці роки невпізнанно змінились, перетворились у сучасні міста і села.

(РАТАУ).

¹ Г. Ф. Воротнюк, «Усьому голова>. Видавництво «Радянська школа», Київ. 1983 р.

ЦЬОГО ВИМАГАЮТЬ ІНТЕРЕСИ НАРОДІВ

з власною заявою, яка повторює раніше відому американську позицію, що свідчить про небажання Вашінг-тона шукати на переговорах у Женеві взаємоприйнятні рішення, що грунтувалися б на принципі рівності і однакової безпеки. Як повідомляє «Нью-Йорк тайме», «американські офіційні особи у На-шінгтоні інтерпретували останню радянську заяву як посилення радянської кампанії з метою добитись відмови або відстрочки планів розгортання «Першінгів-2» і крилатих ракет в Англії, ФРН та Італії, починаючи з кінця нинішнього року».

Як перший крок на шляху до розв'язання ракетно-ядерної проблеми, зазначається у випуску ноннії Телепрограми ФРН, Радянський уряд висунув пропозицію про те, щоб дьлі до досягнення до-мовленосгі про скорочення і ядерних озброєнь в Європі, 1 стратегічної зброї заморозити ці озброєння в кількісному відношенні і максимально обмежити їх якісну модернізацію.

Кроки СРСР по зміцненню своєї обороноздатності диктуються обстановкою, яка реально складається, підкреслює «Тайме оф Іидіа». їх єдина мета — не допустити порушення існуючого балансу сил. Разом з тим СРСР знову демонструє принциповий підхід до проблеми обмеження і скорочення стратегічних ядерних озброєнь.

(ТАРС)

ВИНЯТКОВИЙ ІНТЕРЕС

ДОРТМУНД. ЗО. (ТАРС). «Радянська культур* — гостя нашого міста» — цей транспарант можна побачити нри в'їзді в Дортмунд на одній з автострад. У великому промисловому і культурному центрі Руру триває святоба-гатонаціональної культури нашої країни — Дні Радянського Союзу.

У минулі вихідні Дні центр фестивалю перемістився у Нестфальськнй иарк Дортмунда, на його зелені галявини, до підніжжя телевежі, під склепіння одного з найбільших у Рурі задав «Иеетфаленхалле». У небі над стадіоном напинались різиоклаіриі куиояи парашута: радянські спортсмени робили показові стриб-кн. На відкритих естрадах звучали народні мелодії у виконанні ансамблю чФлув-раш» з Молдавської РСР, нісні відомої слівачки С. Ро-тару у супроводі ансамблю «Червона рута». Сотні глядачів сходились на концерт самодіяльних танцювальних колективів «Дружба» і «Рус-ский сувенир» з Ростована-Дону. ---

СПОРТ

Заява Радянського уряду підтверджує незмінність

принципового підходу СРСР до проблеми обмеження і скорочення ядерних озброєнь, вірність Радянського Союзу принципам рівності й однакової безпеки. Таким є лейтмотив відгуків світової громадськості на заяву Радянського уряду в зв'язку з планованим адміністрацією США розгортанням на території Західної Європи нових американських ядерних ракет середньої дальності. Широко коментуючи цей важливий документ, визначні державні 1 громадські діячі, засоби масової інформації зарубіжних країн відзначають: поставлений перед необхідністю вжити заходів у відповідь для зміцнення своєї обороноздатності. Радянський Союз одночасно закликає Захід, поки ще не пізно, зупинити небезпечне загострення обстановки, зважити наслідки, до яких неминуче призвела б реалізація планів розгортання в Західній Європі нових американських ракет і відгукнутись. на конструктивні радянські

пропозиції.

Ми повністю згодні з оцінками і пропозиціями, які містить заява Радянського уряду, заявив член Політ-бюро ЦК УСРП, Голова Ради Міністрів Угорської Народної Республіки Д. Лазар. Ця заява знову підтверджує

волю СРСР до миру, його прагнення вести переговори, а також і те, що фанатики гонки озброєнь прорахуються, гадаючи, що вони можуть досягти своїх цілей. Через них політична і економічна обстановка в світі погіршилась, ще більше загострилась напруженість. Посилилось неприкрите прагнення агресивних кіл імперіалізму, насамперед США, добитись воєнної переваги над країнами Варшавського Договору. Однак Радянський Союз, соціалістичні країни і прогресивні сили планети мають досить засобів, щоб ти мир, врятувати від ядерної катастрофи.

«Плановане розгортання нових американських ракет у Західній Європі — це серйозна загроза для країв соціалістичної співдружності,— пише чехословацька «Руде право». — Тому в заяві Радянського уряду з усією підставою говориться про те, що в такій ситуації СРСР поставлений перед необхідністю вжити заходів у відповідь для зміцнення своєї обороноздатності». Газета зазначає, що Радянський Союз чесно і щиро протягом довгих років вів із США переговори про обмеження і скорочення ядерних озброєнь, висував конструктивні ініціативи щодо обмеження або повного усунення ядерної зброї серед-

нього радіуса дії. СРСР од-носторонньо взяв зобов'язання не застосовувати першим ядерну зброю, оголосив односторонній мораторій на дальше розгортання засобіз середньої дальності. СРСР не прагне мати ні на один авіаційний ядерний заряд, ні на один літак середньої дальності більше, ніж країни МАТО. Однак відповідь США і НАТО на миролюбні кроки Москви була нещирою і нечесною. Білий дім просто не хоче знайти ніякого взаємоприйнятного рішення, яке грунтувалося б інціпіах рівності І од-і безпеки. В цій об-■ці у дрржап -учасниць . кського Договору немає іншого вибору, як вжи-і ти відповідних заходів для зміцнення своєї обороноздатності.

Китайська газета «Жень-мінь жібао» опублікувала передане кореспондентом Сіньхуа з Москви повідомлення, в якому, зокрема, говориться: «В опублікованій 28 травня заяві Радянського уряду зазначається, що СРСР вживе заходів у галузі ядерної зброї середньої дальності в Європі і стратегічних ядерних озброєнь для забезпечення рівноваги в протистоянні з США і НАТО... Якщо США наприкінці цього року здійснять на практиці розгортання в Європі ядерних ракет

середньої дальності, то СРСР за домовленістю з іншими державами — членами Варшавського Договору

здійснить заходи по розгортанню додаткових засобів 1 вживе необхідних заходів у відповідь, які матимуть на увазі територію самих США. Звертає на себе увагу те. що заяву Радянського уряду було опубліковано в той момент, коли не спостерігається ніякого прогресу на ра-дянсько-американских переговорах про ввроракетн, коли США вирішили розгорнути стратегічні ракети «МХ» 1 коли у Вільямсйсрзі зібрались па нараду глави урядів семи капіталістичних країн». Широкий відгук дістала заява Радянського уряду на сторінках американскої преси. «Переговори в Женеві зайшли в тупик через негативну позицію адміністрації США та її спроб добитися від СРСР односторонніх поступок з метою досягнення воєнної переваги», —■ пише, коментуючи заяву, «Сан-Франціско кронікл». Газета «Сан-Хосе меркурі пюс», яка виходить у Каліфорнії, підкреслює: «Реалізація американських планів розгортання в Західній Європі нових ракет неминуче призвела б до небезпечного загострення міжнародної обстановки. Йержавнин департамент А у зв'язку з заявою Радянського уряду виступив

У БОРОТЬБІ З СЕКУНДАМИ

ДОЩЕМ

Досить високі результати показали легкоатлети республіки у фінальних стартах VIII Спартакіади республіки, які відбулись у Харкові. Ворошилоаградець В. Бризгін швидше за всіх промчав по стометрівці — 10,51 секунди. Напружена

боротьба розгорілася в секторі для стрибків з жердиною, де тон задавали брати Бубки (Донецька область). Золоту медаль з результатом 560 см завоював молодший — Сергій. У секторі для потрійного стрибка Г. Ємець з Дніпропетровська побив один з найстаріших рекордів України, приземлившись на позначці 17,05 метра. У секторах для стрибків у висоту, хоча й не було показано результатів екстра-класу, боротьба розгорнулась дуже наполеглива. Лише завдяки меншій кількості використаних спроб киянин В. Граненков піднявся на найвищу сходинку п'єдесталу пошани (223 см), випередивши одесита Г. Овдієнка. Харків'янка Н. Коршунова була поза конкуренцією в

бігу на 100 метрів з бар'єрами — 13,20 сек., а її землячка С. Попова — на 800 метрів — 1.59,60 хв.

— Результати атлетів республіки в цих старі ах могли б бути значно вищими, од нак спортсменам доводилося змагатись не тільки з часом, снарядами, висотою, а й з погодою, — підбив підсумок п'ятиденному турнірові начальник управління легкої атлетики Спорткомітету

УРСР П. І. Денисенко. — Так, стрибуни у висоту відштовхувались, що називається, від води, А переможець у метанні молота Ю. Сєдих (80,42 м) зумів зробити у фіналі лише одну спробу. В цілому стан кандидатів до збірної команди для участі у фіналі VIII Спартакіади народів СРСР ми оцінюємо як добрий.

У командному заліку впевнену перемогу здобули легкоатлети столиці України — 1401 очко, на другому місці — донецькі спортсмени — 1259 очок, на третьому — харків'яни з 1217 очками.

Кор. РАТАУ.

ф ГОНДВАНА БУЛА! /

НОВИМ підтвердженням, Існування гіпотетичного материка Гондвана став результат багаторічних дослідницьких робіт аргентіиського палеонтолога Маріа Агіррв Уретта. Вчений ретельно вивчив рештки стародавніх морських тварин крейдяного періоду, знайдені в Патагонії на крайньому півдні американського континенту та в Зулуленді на східному узбережжі Південної Африки, і виявив, що вони мають 6е*ял ідентичних ознак.

Відкриття, зроблене Агірре Уретта, — серйозне підтвердження, з погляду палеонтології, вже отриманих геологами й геофізиками доказів того, що в палеозої Африка, Південна Америка, Антарктика, Індостан, Австралія та Мадагаскар були одним суперком-тинентом Гондвана, який, згідно з існуючою теорією, розколовся приблизно 100—120 мільйонів років тому.

ф СУПЕРПОРТАТИВНИЯ ЕЛЕКТРООРГАН

ЯПОНСЬКА фірма «Каеіо» випустила найменший у сагті клавішний музичний інструмент. Розмір його — не більше від трьох викладених ■ одну лінію пачок сигарет. Зовні цей електронний органчик нагадує губну гармошку. Однак, незважаючи на крихітні габарити, інструмент придатний і для професійних /луз!»-кантів, які виступають на естраді. Його можна підключити до будь-якого посилювача. Маючи дві з половиною октави, він може звучати не лише подібно до флейти, гітари, скрипки чи рояля, а і як традиційний духовий орган.

О НА ПАРАШУТІ З ХМАРОЧОСА

«РОЛЬ неприступної вершини може виконати й хмарочос», — цю сумнівну тезу намагаються довести деякі американські альпіністи. Змінивши традиційні гаки на спеціальні пневматичні присоски, вони поодинці й групами штурмують скляні стіни багатоповерхових споруд.

Одне з таких «сходжень* відбулося нещодавно в американському місті Хьюстон. Діставшись по стіні хмарочоса 68-го поверха, «альпініст» помітив, що на даху на нього вже чекають поліцейські. Зустріч з ними його не приваблювала, тому й кинувся вниз, скориставшись... парашутом,-

Однак невдаха все ж не умикнув штрафу за порушення порядку. Розмір його значно перевищив вартість авіаквитка до найближчого гірського,^в« йону. ,

В ОБСТАНОВЦІ ГОСТРИХ СУПЕРЕЧНОСТЕЙ

ТУРНІРНІ НОВИНИ

ВІЛЬЯМСБЕРГ (штат

Вірджінія), ЗО. (Спец. кор. ТАРС). Засідання наради керівників семи найбільших капіталістичних країн, яка тут проходить, виявили весь комплекс гострих суперечностей між ними в економічних і валютно-фінансових питаннях.

Намагаючись уникнути по-справжньому серйозного обговорення таких проблем західного світу, як економічний спад, безробіття, криза валютно-фінансової системи, адміністрація Рейгана намагалась перетворити вже перше засідання в «обмін люб'язностями». Однак бурхливий хід дискусії на зустрічі перекинув ці розрахунки.

Франція, яку підтримала Італія, зазначається в офіційних колах делегацій цих країн, гостро поставила питання про економічну і валютно-фінансову політику адміністрації Рейгана, що намагається перекласти наслідки затяжної економічної кризи, яка охопила капіталістичний світ, на своїх союзників.

Рішучий протест Франції, Італії та ряду інших країн викликають величезні бюджетні дефіцити, породжені колосальними воєнними витратами, висока банківська дисконтна ставка в США і штучно завищений курс долара на міжнародних валютних ринках. Міністр

фінансів Англії Дж. Хау прямо заявив міністру фінансів США Д. Рігану, що така політика загрожує «задушенням економіки» західноєвропейських країн.

Однак американська сторона, як видно з заяв Рігана на прес-конференції, відкинула вимоги західноєвропейців про зміну своєї економічної і валютно-фінансової ПОЛІТИКИ. Делегація США, вчинивши тиск на ряд інших учасників наради, добилась і відхилення пропозиції президента Франції Ф. Міттерана про проведення міжнародної конференції з метою наведення порядку в валютній системі капіталістичного світу.

Ряд країн-учасниць наради рішуче попередив США про серйозні наслідки прийняття внесеного Білим домом у конгрес законопроекту про контроль над експортом, що передбачає «санкції» проти тих іноземних компаній, які підтримують взаємовигідні торгозельно-економічні зв'язки з соціалістичними країнами.

Зазнавши провалу в спробах добитись єдності серед союзників в економічних питаннях, адміністрація Рейгана поспішила спрямувати дискусію на нараді у звичну для неї мілітаристську колію. В спішному порядку американська сторона розробила і нав'язала учасникам зустрічі так звану спільну

заяву, в якій ще раз підтверджується рішення Вашінгто-на і НАТО розмістити в Західній Європі нове покоління американських ядерних ракет. Тут звернули увагу на те, що цей документ підписала і Японія, хоч вона, як відомо, не має ніякого відношення до НАТО. Автори заяви, зокрема. категорично виступають проти врахування англійських І французьких ядерних сил при вирішенні питання про обмеження ядерних озброєнь в Європі. Суть такої позиції розрахована на здобуття односторонніх воєнних переваг.

Підбиваючи підсумки пер» шого дня роботи наради «сімки», спостерігачі відзначали неспроможність лідерів Заходу не тільки розв'язати гострі економічні проблеми, але й прийти до згоди щодо шляхів і методів їх розв'язання. Відомий економіст, колишній голова економічної ради при президенті США А. Грінспен, виступаючи в програмі телекомпанІІ Сї-бі-ес, підкреслив, що такі склади! питання, як дефіцити бюджетів, безробіття і проблеми міжнародної торгівлі, не можуть бути вирішені на нараді. Він додав, що «партнери» обвинувачують США в «експорті спаду» в країни Західної Європи.

Є. ЄГОРОВ, М. СЄТУНСЬКИИ.

ІНДІЯ Радянські книги користуються в цій кра'ні великою популярністю. Нині Індія імпортує більш як мільйон примірників книжкової продукції. Розширення зв'язків у цій галузі — приклад співробітництва в ім'я дружби, взаєморозуміння, миру і прогресу. На фото: виставка-продаж радянської літератури і грамзаписів у Делі. Фото ТАРС.

ЛИЦЕМІРСТВО ВЛАСТЕЙ США

БАСКЕТБОЛ. У Франції триває чемпіонат Європи серед чоловічих команд. Збірна СРСР уже забезпечила собі путівку до півфіналу. В суботу і неділю радянські баскетболісти перемогли збірну ФРН (90:69) і Голландії (112:63).

ФУТБОЛ. Нинішні чемпіони світу, футболісти Італії, програли в Ґетеборзі відбіркозий матч чемпіонату Європи команді Швеції — 0:2. Італійська збірна втратила всі шанси ввійти до фінального турніру цих змагань.

ЛЕГКА АТЛЕТИКА. На спартакіадному турі'РІ москвич Ю. Думчев ус .новив новий світовий рекорд, пославши диск на 71 метр 87 сантиметрів. Це майже на метр перевищує попереднє світове досягнення В. Шмідта з НДР.

У Краснодарі на фінальних змаганнях легкоатлетів за програмою Спартакіади народі» РРФСР Л. Бараноіа з Пермі на дистанції 10.000 метрів фінішувала з результатом 31.35,01. Цей новий рекорд світу встановлено під час дощу і сильного вітру.

СПОРТИВНА ГІМНАСТИКА. В

болгарському місті Варна завершився чемпіонат Європи. Москвич Д. Білозерчев, чемпіон континенту серед юнаків, став на цьому турнірі найсиль-нішим гімнастом серед дорослих. Срібна медаль у багато-

борстві також дісталася нашому атлету — Ю. Корольову. На третьому місці — Д. Гуцогі (Угорщина).

СУДНОМОДЕЛЬНИЙ СПОРТ Переконливою перемогою радянських спортсменів завершився в Тернополі міжнародний турнір. Встановлено шість рекордів СРСР, чотири з яких перевершують найвищі світові досягнення. Двічі на верхню сходинку п'єдесталу пошани піднімались викладач з Владивостока В. Субботін і студент Грузинського політехнічного інституту В. Долженко. Перший став переможцем у класах швидкісних кордових моделей з водяним гвинтом і двигуном відповідно 5 і 10 кубічних сантиметрів, другий у класах швидкісних кордових моделей з водяним і повітряним гвинтами та двигуном з об'ємом циліндра 2,5 кубічних сантиметра. Переможцями в інших класах стали Г. Калістра-тов з Казані, А. Митрошкін з Митищ Московсько? області, кияни О. Ланцман та І. Гуре-вич, москвич М. Шкаликов, спортсмен з НДР Г. Хюлле і болгарин А. Вачев. Впевнену перемогу наші спортсмени здобули і в командному заліку. Перше місце завоювала збірна СРСР-І, що набрала в сумі 101 очко. Другий результат у збірної СРСР-2—51 очко. Третіми були представники Чехослоіаччини — 35 очок.

ВАШНГТОН, ЗО. (ТАРС). Верховний суд штату Іл-лінойс виніс постанову, що підтверджує абсолютну незаконність дій американських властей, які протягом ось уже трьох років відмовляють Михайлу і Ганні По-ловчакам у праві возз'єднання з їх неповнолітнім сяном Володимиром.

Ця повна драматизму історія почалася в 1980 році, коли сім'я Половчаків виїхала з. Радянського Союзу в США на запрошення своїх родичів. Зазнавши всіх принад американської дійсності, вони невдовзі вирішили повернутись на батьківщину. Однак власті США пішли на блюзнірський крок: організувавши «втечу» Володимира від своїх батьків, вони надали 12-річному хлопчику «політичний притулок».

За .минулі три роки Половчани не раз звертались у різні Інстанції з вимогою повернути викраденого сина. Цю вимогу підтримав Американський союз на захист громадянських свобод, що кваліфікував дії властей, як пряме порушення не тільки

хельсінкських домовленостей, що передбачають возз'єднання сімей, а й самих американських законів.

Як підкреслив верховний суд Іллінойсу, рішення, якими Михайло і Ганна Полов-чаки були позбавлені батьківських прав, є недійсними, оскільки ними порушуються, зокрема, закони штату Іллі-нойс, «націлені на збереження і зміцнення сімей».

Але хоч постанова верховного суду штату, де живе тепер Володимир і кидає серйозний виклик рейганізській адміністрації, яка поспішила забезпечити неповно літньому Полопчаку «статус постійного жителя» Сполучених Штатів, ця драматична історія ще далеко не завершилась. Як повідомляє преса, власті США, що лицемірно розгла-гольствують про свою «відданість» громадянським правам і свободам, мають намір скористатися всіма наявними в їх розпорядженні засобами, щоб з допомогою різного роду процедурних зволікань і далі перешкоджати возз'єднанню сім'ї. Половчаків.

іншими пін ніш іш піп шипим пінніші імпіііін німії пі

золотий струмок

КОРОТКО

ні власті за минулу добу в секторі Газа. Кинутим за грати палестинцям пред'явлено обвинувачення в «підбурюваль-ній діяльності» проти військового режиму і в розповсюдженні листівок, які закликають до опору загарбникам.

Палестинське інформаційне агентство ВАФА розповсюдило лист одного з в'язнів ізраїльських тюрем палестинця з міста Наблус на Західному березі ріки Йордан Валіда ало-Аксара. У ньому повідомляється про систематично застосовувані в катівнях варварські тортури. Ізраїльські тюремники випробовують на в'язнях різні препарати, нервово-паралітич-

ної дії, катують їх електрошоком, б'ють до півсмерті, підкреслюється в цьому документі.

ПАНАМА. Тут відкрилась нарада міністрів закордонних справ Мексіки, Венесуели, Колумбії і Панами, які входять до так званої «контадорської групи», з участю міністра закордонних справ Нікарагуа і представників інших центральноамериканських держав. Вони обговорюють становище в Центральній Америці.

Члени «контадорсько? групи» виступають за врегулювання центральноамврика н с ь к о г о конфлікту мирним шляхом. (ТАРС>.

ГРАЮЧИСЬ на березі струмка Бахалай, що протікає поблизу селища Нелькан Оймякон-ського району Якутсько? АРСР, діти відшукували гарні різнокольорові камінці. Тьмяно-жовтий камінець, піднятий із струмка школяркою Оленою Гришан, !і подругам не здався цікавим — він був не яскравішим за решту. Однак він був важчим, і хлоп'ята порадили Олені показати його матері.

Впізнати золотий самородок спеціалістові було неважко.

Про знахідку повідомили керівництву місцевої копальні «Неликаи». Коли у вказаному дівчинкою місці почали промивати пісок, то відшукали кілька золотих самородків, два золотих хрестики ручної ков-ки. Знайшли й «вихід» золотого розсипу: ним виявилася заіржавіла консервна банка, що пролежала у ручаї кілька десятків років,— скарб, залишений невідомим старателем.

В. КОМАРОВ. («Сельская жизнь»).

ДАМАСК. У сірійській столиці під головуванням Ясіре Ара-фата відбулося засідання Вищої військової ради палестинської революції. На засіданні, повідомляє інформаційне

агентство ВАША, обговорювалась обстановка на Близькому Сході в світлі посилення останнім часом погроз з боку Ізраїлю на адресу Сірії і па-лестинців.

БАГДАД. Численні арешти провели ізраїльські окупацій-

[СІЛЬСЬКІ ВІСТІ

ЗІ травня 1983 р.

А 2Ш»

СТОРІНКА ААЯ ЖІНОК

слово про сучасницю-

А ЩО Д У МАЄТ Е ВИ?-

вас? Поїхали ми З дружиною шукати кращої долі. Та з горілкою кращої ніде не знайдеш.

Повернулися через п'ять років у рідне село. Колгосп дав нам будинок на виплату. Почав працювати я трактористом, дружина дояркою. Кинув я пити й палити. Сказав собі: все, інакше — я не людина.

Насміхався дехто з мене: що то за мужик — не п'є й не курить. Було й так, що кортіло випити. Казав собі «ні», та й ось уже п'ятий рік нормальна я людина.

Життя гарне настало. Дружина весела, діти раді. На роботі мене поважають. Взагалі, зовсім інше відчув до себе ставлення в колективі і дома.

Шкода мені отих років, які минули в горілчаному чаду.

Сергій ТАРАНЕНКО.

Ворошиловградська область.

ДО ЛАДУ ДО ЛАДУ

СКРОЇТИ,

пошити

БЕРЕЖИ ЧЕСТЬ ЗМОЛОДУ

У минулій «Вербиченьці» (12 травня) розповідалося про те, як депутати Нетеребської сільради на Черкащині дбають про красу стосунків між людьми, як перепиняють дорогу «зеленому змієві», застосовуючи до тих, хто зловживає спиртним, різних засобів впливу. Чимало читачів відгукнулося. Пияцтво — зло,

пишуть вони в листах. Невинні перші чарки змолоду можуть привести згодом до згубноТ звички. Людина, яка п'є, деградує, стає черствим, грубим егоїстом. Страждають діти, сім'я. Бережи честь змолоду, інакше загубиш совість. Така загальна думка відгуків.

Змолоду берегтимуть вони свою честь.

Валентина П.

Кіровоградська область.

ПОЛИНОВА ЗУСТРІЧ

Я ВИРОСЛА без батька. Він пив, і мама від нього пішла, коли мгні було п'ять років. Я дуже чекала тата. Мама журилася. А я щиро, по-дитячому наївно мріяла про часи, коли не буде на землі горілки. Мені хотілося, щоб, коли мама поверталася з роботи, дома зустрічали її тато і я. От би вона була щаслива.

Повернувся до нас тато аж через п'ятнадцять років. Ох, яка ж полинова то зустріч була! Він нам уже був не потрібний. Ось

так і не зазнала я в житті батьківської

турботи, не дізналася, що таке батьківське тепле слово, порада, ласка.

Галина Р. Дніпропетровська область.

СКАЗАВ СОБІ «НІ»

ХОЧУ розповісти про себе, про свою сім'ю. Може, комусь щось підкаже наша доля.

Полюбив я дівчину, одружилися, син у

нас народився. І все було б добре, та з'явилися у мене друзі, з якими чи не щодня треба було випити.

Почалися суперечки. Жили ми з моїми батьками, то батьки кажуть: хіба то сім'я у

БІЛИМ вітрильцем у морі світ-логолубого шовку гуляв шматочок крейди. Тримала його жіноча рука. На шовку, немов слід від вітряль-ця, залишалися лінії — прямі іі звивисті. Шилася сукня. Нарядна, святкова. І робилася справа найскладніша і найважливіша — викройка.

Блакитні очі у закрійниці. Веселі й молоді. А на голову їй немов білого цвіту війнуло- майже чверть віку трудиться закрійницею у Брусилівському побуткомбінаті Галина Петрівна Жабенко. З її широкого стола розкроєна матерія йде на другий поверх. Немов одинадцять струмочків туди квапиться — там працюють одинадцять майстрів, і кожному дає завдання Галина Петрівна. Вона їх бригадир.

Великі вікна у кімнаті. Квітують на підвіконнях калачики. Сонячні зайчики весело бігають по костюмах, сукнях, блузах. Готові вироби висять на плечиках, чекають замовників. А в кутку — не-дошитий кожух. Дивуюся: шовкову сукню шиють тут і кожух? Галина Петрівна перехоплює мій погляд.

— Так, так, шиємо все, — пояснює, — 1 дехто, народною мудрістю навчений, влітку сани готує: теплу одежину на зиму замовляє зараз.

— Шиють у вас, — запитую, — тільки тутешні чи й з Інших сіл люди?

— А ми їздимо до них. Лазятзів-ка. Містечко, Яструбна, Приворіт-тя, Соболівка, Дубрівка... Часто в цих селах буваємо. Машиною приїжджаємо в певний день 1 час. Беремо з собою тканини і вироби для примірки. Недавно у Соболівці була. Дякували нам трудівниці колгоспу імені Дим«трова і голова правління Богдан Григорович Дикий. Каже, зручно, задоволені лю-

і ди увагою.

Багато у Галини Петрівни замовників, бригада її систематично виконує план, заробіток майстрів-швейників високий, бо встигає . бригадир з кроєм, примірками.

Увійшла до ательє жінка. Вже немолода, з сивиною.

— По костюм, Ірино Микитівно? — привітно зустріла її Галина Петрівна. — Готовий! Приміряємо?

Познайомились. Ірина Микитівна Соколова — ветеран Великої Вітчизняної війни. Я була приємно вражена: вже за сімдесят Ірині Микитівні, а ніби й нема за Ті плечима стількох років. Новий синій костюм пасував їй, робив стрункішою, більш підтягнутою. Велике діло — до ладу скроєний одяг, до ладу вистрочений, підігнаний.

Ірина Микитівна задоволена. Каже, на зустріч з однополчанами поїде в новому костюмі. Дякує.

Соціологи твердять, що людина протягом семигодинного робочого дня вирішує, як правило, шість-вісім питань. Галина Петрівна вирішує, мабуть, більше. Переконалась у тому, зробивши нескладні

підрахунки. А послугами її, відколи працює, скористалися понад двадцять тисяч замовників. Увійшов підліток.

— Галино Петрівно, брюки мені потрібні на «Зірницю», — привітавшись, звертається до майстрині. — Через тиждень у Коростишеві змагання...

Розпитує закрійниця хлопця, який пасок носить, які петельки йому до вподоби, кишені. Записала, зняла мірку.

— Через три дні, Вітю, приходь.

Три дні. Ось який строк виконання замовлення. Добре!

На столі побачила «Книгу скарг 1 пропозицій». Та, погортавши її. переконуюсь: скарги жодної. Тільки подяки. Багато їх адресується Галині Петрівні Жабенко.

«У вас, дорога майстрине, руки золоті. Ви приносите людям ра дість своєю працею», — так написав радіотехнік Пирогов, який працює в сільськогосподарській авіації в селі Соловіївка. «Галина Петрівна вміє кваліфіковану пораду дати, знає вона, який фасон, який колір кому личить. Спасибі вам, Петрівно», — такий вдячний запис зробила Галина Ушаківська з Брусилова.

За сумлінну працю Галина Петрівна Жабенко нагороджена орденом «Знак Пошани», за підсумками соціалістичного змагання сьомий рік утримує першість серед побутовиків району. Недавно їй вручили значок «Відмінник служби побуту Української РСР».

...Вечір. Закінчився робочий день. Ішли ми з Галиною Петрівною разом. Сипався долу каштановий цвіт. Два розкішних каштани й черемха росли край доріжки. Радісно глянула Галина Петрівна на густі крони дерев: «Виросли... Садила їх малесенькими... Від цвіту їхнього світлішає в цеху». А мені здалося: від того, як люди зустрічні Галині Петрівні всміхалися, світлішало навколо. Йшли ми вулицею Короленка (на ній живе Галина Петрівна), і її перепиняли, з нею віталися. Машина пригальмувала.

— Доброго вечора, Галино Петрівно, — водій аж з кабіни висунувся.

Поздоровкалась, а мені пояснила, що це колгоспний шофер Володимир Левченко, шила вона йому костюм.

Мимоволі подумалось: чи є в Брусилові людина, якій не шила б що-небудь майстер Галина Жабенко?

Мабуть, немає. Красиві люди йшли нам назустріч. Гарно одягнені. «У людини все повинно бути прекрасним: 1 обличчя, і думки, і одяг...» Ці слова Аніона Павловича Чехова недарма, певно, їй згадалися. Вони для неї багато значать.

Любов МИРОНЕНКО.

Коростишівський район

Житомирської області.

ХОТІЛА

ЗБЕРЕГТИ

СІМ'Ю

БУЛО НАС у мами шестеро. Тато повернувся з війни з тяжкими ранами й невдовзі помер. Я наро-| дилася після його смерті. І дід мій на війні загинув. А от у наш мирний час я з двома дітьми теж залишилася без чоловіка. Розлучила нас горілка. Через неї не

було злагоди і добра в нашій хаті. Через горілку потрапив чоловік на- лаву підсудних. Відбував покарання цілих сім років (не сім днів!), і я весь час їздила до нього. Вселяла віру, що ми на нього надіємося, що ми його ждемо. Траплялися мені добрі люди, могла-вий-ти заміж. Ні, хотіла рідного батька для синів зберегти. Хотіла відстояти того, кого любила всім серцем. Та не змогла.

Повернувся чоловік і — запив. Ображав мене. Втрачав зовсім розум. Мати його (свекруха в мене добра людина, кращої свекрухи, мабуть, і нема ні в кого) умовляла сина схаменутися, мене просила не кидати його. Та порожньо в душі моїй стало. Розтоптав він у ній щось святе й дуже дороге. Не треба мені ні аліментів його, нічого від нього не треба. Я — людина, і сини мої людьми виростуть.

ЯСНІ, сонячні дні — стоїть на порозі літо. Все цвіте, все буяє навкруг, біля кожної хати в селі Куцурубі, що в Очаківському районі на Миколяївщині, пломеніють півонії, духмяно пахне жасмин, білі ромашки всміхаються синьому небу. Людмила Миколаївна Цильке зайшла після роботи в дитсадок за дочкою (працює вона завідуючою їдальнею в радгоспі «Лиманський»). Ідуть разом додому, радіють сонцю й літу. На фото: Людмила Миколаївна Цильке з дочкою Юлією.

Фото І. Репіка.

Як ми часто відверто тужимо за чужими далекими

зорями,

забуваючи, що живемо на справжнісікьк-й

зірці вранішній. Як ми часто коханням маримо —

надзвичайним І

незвичайним і— шукаємо в морі краплю,

Обережно хвилю

минаючи™

Надія СТЕПУЛА.

НА ТЕМИ ВИХОВАННЯ-

ДРУЖИНИ СПАСИБІ СКАЖУТЬ

ДОЛІ ЛЮДСЬКІ

Настя О. з Херсонської області. Мені 37 років. Маю спечім/іону освіту, працюю, все, здається, вмію робити. Двоє синів маю (вже школярі). Живемо мирно, спокійно. На мені — все. І дрова пиляти, рубати, і гвіздок де забити. Є й город, і свині, гуси, кури. Все хоче їсти, все треба попорати. На чоловіка не можу скаржитись, він не пив, не палив (я не терплю п'яничок, та й не люблю, хто палить), але розлучили нас його батьки. Мрію зустріти справедливого і розсудливого чоловіка. Ласкавого і доброго. Хотіла б, щоб «Вербиченька» нас познайомила. Може б, звели ми дві півдолі й побудували одне ціле «сімейне щастя», яке так необхідне для кожної людини.

Лнст Катерини Ф. з Ровен-ської області. Мені 36 років. Не заміжня. Маю вищу освіту, працюю в селі. Хотіла б познайомитися з порядним одиноким чоловіком.

Лист Іванки А. з Тернопільської області. Мені 46 років, а здається, ще й не жила. Мала чоловіка, з яким промучилась (саме так!) десять років. Він пиячив. Я з ним розлучилася, і ось рік тому дізналася: він помер. Змарнувала людина свій вік. У дочки вже своя сім'я, а моє життя? Як і кожна жінка, хотіла б тепла, ласки, спокою в домі. Може, відізветься до мене одинокий мій ровесник або старший чоловік. Чуйний, добрий. Я б усе зробила, щоб був він щасливий.

ПИШІТЬ, дорогі читачі. Розказуйте про свої долі. Всі листи будуть переслані адресатам.

«ВЕРБИЧЕНЬКА».

...МАТИ Олени встигає всюди. Вона доярка, за працю нагороджена орденом. Депутатом сільради обрали її односельці, в колгоспному хорі співає. Кажуть, асе горить у її руках. У хаті завжди чисто, чоловік дружиною пишається. Шанують люди цю гарну пару.

Єдина в них донечка. Красуня... От тільки не склалася в Олени доля. Дім батьки дочці збудували, в дім усе купили. Але немає в ньому затишку. І кажуть люди, що Оленине щастя залишилось у батьківській хаті, де все слугувало донечці-одиначці.

Жаліли батьки Оленку. Школяркою стала, то ні на городі її не бачили, ні в полі колгоспному. «Виросте, — казала мати сусідам, — життя всього навчить. А зараз нехай в школі встигає. Я сама попораюсь, все зроблю».

Оленка маленькою

просила неньку; «Мамо, і я з тобою корову доїтиму». «Мамо, дай і мені віника». У відповідь же чула: «Я сама, доню. Я скоріше зроблю, ти краще погуляй». Звикла до того Оленка. Згодом перестала цікавитись

господарством. Ні де-реаця в садочку не посадила, ні квіточки під вікном. І в садку, і на городі, і в хаті все їй байдуже. Бо ні про що вона не дбала, ні до чого рук не докладала.

Мріяли батьки про якусь незвичайну долю для одиначки. Щасливу, звичайно, долю. Але не стала Олена щасливою. Вийшла заміж, і тяжким тягарем лягла на її плечі домашня робота. За кілька місяців радість весілля затьмарилась

щоденними турботами. Невдоволеною стала,

сердитою, злою. І те, що обід варити, її дратувало, і те, що посуд мити й підлогу. Чоловік не витримав. І хату залишив, і Олену. Самотня вона тепер. І на цілий світ не-вдоволена.

Недалечко від мене живе інша молода сім'я. Двоє синів у батьків підростає, меншому чотири, старшому — шість років. Якось увечері зайшла до них, запросили мене до столу. Мию я руки, і хлопчики поруч. Збираються лягати спати: вмилися, почистили зуби, беруть мило і... починають прати свої шкарпетки. Старанно намилюють, труть. Я знала, що не справляться еони з ділом, не виперуть як слід. Глянула на хлопчиків і про себе засміялася: у милі були і їхні личка, і сорочечки.

Коли хлопчики заснули, господиня взялася прибирати в кімнаті. Я не втрималася й сказала: «Марино, навіщо тобі цей клопіт? Вперше бачу, щоб діти в такому віці, та ще й хлопчики, прали щось собі». Хазяйка всміхнулася й відповіла: «Колись вони і їхні дружини спасибі мені скажуть. Справді, додається роботи, але вранці я їм скажу: «Дивіться, діти, вчора ви гарно попрацювали, і сьогодні одягаєте чисті, свіжі шкарпетки». їхні очі засвітяться радістю, радістю від того, що роботу вони зробили самі. А скоро сини моїми помічниками стануть».

Згадую свою знайому, коли бачу юнаків, чоловіків за домашніми турботами. Думаю: отака мудра, як Марина, і в них була мати.

Валентина

ТАТАРОВА,

вчителька.

«У чужій долі, буває, пізнаєш свою долю. Задумаєшся: як багато залежить у житті від так званого «сімейного щастя». Коли дома все гаразд, поспішаєш на роботу з піднесеним настроєм, працюєш із задоволенням, а після роботи не йдеш, а летиш додому. Крила тепер і в мене з'явилися. Та, яка першою відгукнулася на мій лист, стала моєю долею. Велике тобі спасибі, «Вербиченько».

Таких листів надійшло кілька. «Ми зустрілися в колі її батьків і рідних. Порадилися, вирішили зв'язати свою долю...» «Я познайомився з хорошою людиною. Прагну бути кращим...» «Виявляється, можна влаштувати своє особисте життя. Хочу подякувати тобі «Вербиченько», за знайомство з одинокою ровесницею.,.».

ОБРАЗОК ВИШНЯ

ло. А перестиглі, сухуваті на самому вершечку ягоди скльовували шпаки. Усім вистачало.

Вишня квітувала і квітувала. Пускала

відростки — цілий вишневий садочок виріс навколо неї. І вже через рік-два відрос-ток-синок починав дарувати ягоди.

Пам'ятаю... Що іще пам'ятаю? Поки восени листя з вишні не опадало, сніг, що зарано з'являвся в нашому краї, не витримував і танув. Мама казали, що він тане від теплого дихання вишні...

Досі квітує вона коло хати. Стара вишня коло старої хати. Стрічає весни білим квітом, літа — солодкими ягодами, осені — багрянцем на листках, а зими — світлою, тихою печаллю. Печалиться, певно, вишня, за минулими веснами. Так само, як ми, люди, за молодістю.

Дорога моя вишня... Як живеш? Здрастуйі

Іван ТРІИНЯК.

Я МАЛЕНЬКИМ був, 1 вишня була маленька. Росла вона коло самої хати. Коли йшов дощ, я радів: уволю вишня води нап'ється. А влітку часто терпіла вишня, як і люди, І поле, і город наш, від спеки. В осінню сльоту й зимову хурделицю гнулася вона від холодних вітрів. Укривалася памороззю, інеєм. Я дивився на вишню й шептав їй: «Не журись. Все одно весни дочекаємось».

І приходила весна. Вишня викидала пружні бруньки. Минав день, другий. Виходив я з хати вранці і — о диво! Вишня стояла під хатою, як казкова царівна, — вся трепетна, вся в білому цвіті. Світлішав тоді світ!

Кожну її квіточку цілували бджоли. Пахощі, гудіння бджіл, білий цвіт — усе зливалося в чарівний, величний гімн життю.

Інколи влітку перед-

часно сохло у вишні листя. Зате не чіпала її ніяка гусінь. Мама казали, то від того, що вишня найраніше прокидається і ще до схід сонця вмивається росою.

Першої воєнної осені обпалило вишню полум'ям — горіла наша хата. їй усю зиму пекло від того болю. Та соки рідної землі загоїли опіки, і весною знову зацвіла вишня. А діти об'їдали на її шерхлому стовбурі прозорий, ледь коричневий клей.

Серед літа достигали на вишні ягоди. Ласували ними діти довго. Руки й щоки червонилися від вишневого соку. Мама варили з вишнями вареники, і були вони солодкі й духмяні.

Вистачало червоних ягід і курям. Підплигували вони, хапали їх на нижньому гіллі, і ніби кров бризкала на землю. Та вишні не болі-

І ОСЬ НОВІ долі. Прагнуть люди створити сім'ю, щоб щасливими бути.

Лист Івана Н. з Кіровоградської області. Мені 42 роки,

працюю в колгоспі. Юнаком, за путівкою комсомолу, поїхав на цілину. Познайомився там з дівчиною. Одружились. Народився син. Трохи згодом запропонували мені їхати в щойно організований радгосп. Поїхав. Робота захопила. Квартиру невдовзі одержав, приїхала дружина з сином. Але важким здався їй цей хліб. Залишила мене, до батьків своїх поїхала. Ну, а мене вже ніхто не міг відірвати від землі. Ми розлучилися... Живу тепер на Україні, в селі, з батьками. Син має свою сім'ю. Не п'ю. Може, відгукнеться хороша людина, ровесниця. Прошу, хай напише.

Лист Івана Р, з Житомирської області. Мені 29 років, працюю в колгоспі, роботи ніякої не боюсь. Був одружений. Розлучилися, двоє дітей залишилися зі мною (8 і 6 років). Мусив з дітьми їхати до своєї мами, вона їх доглядає. А в ме-

не серце болить, що вони без мам*;'.. Може, обізветься до мене ровесниця одинока. Зв'язали б ми долю. Нехай і в неї діти будуть, я люблю дітей.

Лист Анатолія К. з Кіровоградської області. Мені 43 роки. Живу в районному центрі, працюю електрослюсарем. Маю свій дім. З дружиною розлучився. Хотів би зустрітися з бездітною жінкою, з якою міг би зв'язати долю. Щиро б дякував. «Вербиченько», за твою благородну допомогу.

Лнст Ярослава Л. з Львівської області. Минуло мені ЗО років, і відчуваю, що лишився я, як билина в полі. Чому? Не знаю. Не палю, горілки не п'ю. Закоханий в літературу,

зібрав чималу бібліотеку. «Літа біжать, літа пливуть, а я немов не помічаю...» Ці рядочки вірша ніби про мене. Та осмислюю зараз: багато втрачаю в житті, що не маю вірного друга — дружини. Я все зроблю, щоб у нашому домі вічними лицарями були добро і любов.

•ода, кефір або кисляк, грудочки льоду.

Який сік ви любите? Скоро з'являться ягоди, а там і фрукти поспіють. Народній медицині з давніх-давен відомі лікувальні властивості соків. Сік з яблук корисно пити перед їдою, а сік з огірків — будь-коли, він очищає організм і шкіру. Сік з шипшини знімає втому, з капусти — поліпшує травлення. Морквяний сік корисно пити тим, у кого суха, шорстка шкіра. Буряковий сік додає організмові стійкості. Сік з помідорів зміцнює м'язи, постачає організмові

залізо, з цибулі — допомагає при простуді.

Добре тамують спрагу такі напої.

Напій з ягід. 2 літри

води, 300 грамі» ягід (суниць, малини, чорниць), 2 столові ложки цукру або меду, кілька дрібків солі.

До кип'ячої води всипати помиті, перебрані ягоди, запарити, зняти з плити, охолодити. Додати цукру, вкинути кілька шматочків льоду й трішечки (на кінчику чайної ложечки) солі. Зберігати в холодильнику. Якщо збираємось в подорож, то влити до термоса.

Напій малиновий. Три склянки кефіру, 2 склянки малини, 4 столові ложки цукру.

Гарні ягоди малини відберіть, решту подушіть ложкою, засипте цукром, залиште на 15—20 хвилин. Тоді охолоджений кефір влийте

в посуд, додайте подушену малину, збийте збивалкою або міксером до утворення піни. Вилийте в глечик, вкиньте цілі ягоди малини.

Дуже смачний такий напій, приготовлений з чорниць. Замість кефіру можна взяти переварене охолоджене молоко.

Напій молочний. Один літр молока, 2 жовтки, 4 столові ложки цукру, чайна ложечка борошна, склянка суниць або інших ягід.

Жовтки розтерти з цукром, додати борошно, розтерти на пухку масу, тоді, помішуючи, поступово вливати гаряче молоко. Поставити на слабкий вогонь. Помішувати. Як почне гуснути і набере приємного сма-

ку, зняти з плити (стежте, щоб маса не закипіла), збити збивалкою чи міксером до утворення піни. Додайте суниць або малини. Добре охолодити.

Напій вітамінний. Один літр перевареного молока або вершків, 0,5 склянки свіжого соку з чорної смородини, 0,5 склянки соку з червоних порічок, 2 столові ложки цукру, 2 столові ложки меду.

Усі складники збивати збивалкою або міксером до утворення піни, поки не розчиниться цукор. Добре охолодити.

Напій із соку моркви і помідорів. 0,5 літра перевареного холодного молока, 0,5 літра вершків, 0,5 кілограма

моркви, 1 склянка соку з помідорів, 1 столова ложка цукру, сіль, пучок кропу й петрушки.

Моркву стерти на дрібній тертушці або соковижималці, видушити з неї сік. Молоко з вершками збити збивалкою до утворення піни, влити помідоровий сік, додати цукор, сіль, дрібно нарізану зелень, охолодити.

Напій із зілля. 2 літри води, 1 столова ложка сушеної м'яти, 1 столова ложка сушеного звіробою, 2 столові ложки цукру або меду.

До кип'ячої води всипати м'яту, звіробій, накрити, дати настоятися, тоді додати цукор, мед, дрібку солі. Щоб напій був кисліший, додати

кілька кристаликів лимонної кислоти, охолодити.

Квас з яблук. 4 кілограми фруктів, 8 літрів води, 600 грамів цукру, шкуринка чорного хліба.

Яблука сорту «білий налив», які падають з дерева, помити, повирізати оббиті частини і скласти в емальований посуд. Залити перевареною охолодженою водою з цукром, вкинути шкуринку хліба, зав'язати марлею. Через два-три дні квас набере приємного смаку. Занесіть його в погріб і там зберігайте. Або розлийте в пляшки і помістіть у нижню частину холодильника.

Дарія ЦВЕК.

ПРИЙШЛО літо, а з ним і гарячі дні. Кожна господиня може приготувати напої, які добре тамуюто спрагу. То робота неважка й не-склаДна. Чи є у вас в домі соковижималка і міксер? Якщо немає, купіть. Подбайте, щоб улітку у вас в холодильнику була переварена

У наступні дві доби на території України передбачається мінлива хмарність, місцями пройдуть короткочасні дощі, грози, в окремих районах град. Завтра по республіці переважно без опадів. Вітер слабкий, під час грози

пориви до 15—20 метрів на секунду. Температура вдень 21—26, уночі 8—13 градусів.

По Києву та області сьогодні вдень буде мінлива хмарність, місцями короткочасний дощ, гроза. Вітер слабкий, під час грози — поривчастий. Температура 21—26 градусів тепла.

український гідрометеоцентр.

Редактор І. СПОДАРЕНКО.

АДРЕСА РЕДАКЦІЇ: 252047, Київ-47, Брест-Литовський проспект, 94, «Сільські віст И ТЕЛЕФОН

для довідок 4183-33

Ордена Леніна комбінат друку видавництва «Радянська

Україна», 252047, КиТв-47. Боесг-Литовсьнчй проспект. 94.

Індекс 61019.

БФ 19986. Зам. № 02Г00

СІЛЬСЬКІ ВІСТІ

21 червня І985>

ПАРТІЙНЕ ЖИТТЯ-

СЛОВО ДІЛОМ КРАСНЕ

ЯК УСОСКИЦЬКОМУ РАЙОНІ НА ЧЕРНІГІВЩИНІ

ВТІЛЮЮТЬСЯ В ЖИТТЯ КРИТИЧНІ ЗАУВАЖЕННЯ

І ПРОПОЗИЦІЇ, ГМСЛОВЛЕНІ КОМУНІСТАМИ МИНУЛОГО

РОКУ ШІД ЧАС ЗШІНО-ВИБОРНОІ КАМПАНІЇ

і тракторист

**но та інтпі нрнтпк^взли ібот» пепіяяіст в »-рліЕО-чної А зоотехнічної слуясб

гсчттодарстві віхті в* відпі аідяв за вкробвпітво органів «її добрів, я юиу їх вночі

ніж треба під ягпрогрампи ви» «рожай. злпг- бано ьл. мі яву роботу. Корі

; ік^СЬ ^1РИ

ПРОДОВОЛЬЧА ПРОГРАМА ТВАРИННИЦТВО—УДАРНИЙ ФРОНТ-

КОЛЕКТИВНИЙ ПІДРЯД У ВІВЧАРСТВІ

ГОСПОДАРСТВА Хорсон-

прийнята фабрико

вовна прнрос-т » здано Маса чгня-

Акорічі ротпінкн в та-пекти ват на бригадному пі* ряті розроб іяються з роа-]іячвьі п ятд-сяги пропен-

ПОРАДИ ДО ЧАСУ=

}№М НОМЕР

зієнтивний підряд набув ...ічарсггві и^) *і*отлено ос облив КЛо внрозіїнцтва

про^кіїІТ Вовну І при

зач на рік Практично протягом роьу вся робота галузі спрямовується на досягнення нІнПевЛго резЧль-тату Тче головне що ха

Розціні

ПРОТИ КОЛОРАДСЬКОГО ЖУКА ТА ФІТОФТОРОЗУ

воюваія напітвлопклй Л НИНІ ір* - 0Ш» З ПЄ

*РС?^Я П*'

Дойрнт р«уяі

розряду

пг-ол'вя Для акордніГ р

пратіі збільшений на 50 гг ДНИЙ

Даговоровт між адмівіст

рееноі т тяху ПМН д

)бІЛЬНОІ ЛІ*

ю брига

еиням тродукт^ї і п Суть такої форми (

реябаче

КАРТОПЛЯРІ республікам" Під культуру нищено

"^Я^Ч^О "І ПМПЄ МТнерЯЛЬЙНЯ 1

Основну хімічку боротьбу проводять при масовій появі віку В усі* випадна* оброб-

I більше поколінь (Херсон Донецька, Запорізька т> Іяіпі оЛллстО. тгря потребі росле-нн обприскують додатково

нак хвороби. Це їсть запобігти звигку фітофто — при появі к хвороби. По-

ну вриг акордно п:

«Червоному чабані»

ькнх будівельників І за ельяиків ресііуслінн у іттанні спільний лявіяиь .) реал(ааі|ІІ ПраЯоялпьчоІ програми. Голова нЯконкому Мровоградської овАсної Ра

...........осподарств — сво

виробничі ресурси 1 ств

Є т д д

свід до недобору врожаю можуть призвести копорая-гьвий жук і яворпба фіто-фторов. Нииїтнього рому и І ови

До рочралуияу зя яіняе-вни результат працівників авансують ) розмірі ста процентів іярнфного фонду що становить от карбованці на

Полісся <У1

іав у журналі мившого ро-к\ тодіптиій голова ОС чвнкон

'Ініпропетровського обкому ЬомпартіІ України 8 Г Вой

розвнягеті>г жні раніш Фітофтора

чарегв

поіїхіпркаифену (2 кіюгра

ма) 20 процентний концентрат фтатофосу (2—3 кілограми) 50 процентний кой-

грама) ЯО процентний поро-

(0 4 кітограма) 20 процент ннй концентрат ечучьсії еу іину (0 3 кілограма на

. .. _ .......ірствах ■ підряду Песь ... _ .

основному акордну розцінку аванс колективу розподіляє словнї комггігксзх по нироб-

ральні показники ^ настриґ їіомогою коефіцієнта тру До* На держцлсмзаноіі ч іерво-

вовни приріст итнвої маси игТ участі (КТУ) В основі ннЯ чабан» наприклад тт-

або за сумарний показник — на складність виконуваної 1979 року на механ'човаяо-

100 кар5оваіщ!в виробленої роботи кожним «авантаже- му комплексі по внрсшівая-

колектнчом продукції в оцін- иіі-ть дисг ип її нова н їсть ню десяти ти'-яч голія мо-

ц' за (ріктичтчіїн цінами П (уму човфіц'«-итів южнону ^одня'ч Поговір р лвспь об-

Ширш^А застосовують в* Розці -гка за кінцевий р»- чолояік трьох меканПаторів

ріантів — більш доступні казннкак застосовується ■

інші члечам колективу Але ччбанських бригадах дослід

він має також і спої вади ного господарства «Агканіл-

Цс насамперед те що ніґщя Нова» Ножно

року видаються

вологу погоду — бі чого .-тогу — епотюношеиня би збудника хвороби.

совують робочий розчин фун

конейдовану дозу інсеьтицн ду. Цннеб, хлорокис иіД иожіга комбінувати з хлоре фосом. поліхлоркамфеном. і бордоську рідину не мо*н;

. юдарськк: Зокрема, нмі. ... -юкуванкв виробі

і жука. Прн виго бордоської рідини розчин мідного купоросу

адруковано ^ ро споруджеят

іаляання літньої

У журналі »мі

орилн^гні консулі

Яуіва з

ар)

надземної частини рослин в окцемі роки зттижув в рож я й яв 25-50 процентів. Погім спори 9 бадилля потрапля

Рч тьби. Попткрккзгьсіі їворо-бл також при копанні бульб

ш препарати

її при застосу ■

них

потрібно розробляти роа-у'.

ругий варіант *ав пере-Розцінка яя 100 кароо^

ла брнгз40ю с ра ®- О- Попо 7^0 і

яетіля госп- єдина для всього но

вдання Так, До розрахінк\ за не

аршого чава нам бригади вст

а ^якрIпл'^ио тверд' «ісяїні окіа,

1 11 ^Г'О ярок процентів тартіфноп

\ньовим ->ав Сітку] мічанпат

Г \ кінотряма рам ~- 123 ьар^ова

ХстаГ ший науковий прапівния Інститут;. кандидат

л!°ВОЛ^ІКОВ_І головіГкй воду *Червоніш чабвц>

агово фітофторозу сприяє пбрпбь

ьо-горянський жїк дещо мен цтр звада є шкоди а хімічні

Дія боротьби з жуком на

ристоіють хіорофос гкі 6— 8 літрів робочого розчину на

80 процентного хіярофосу ют* — 15—20 грачів ня сотьу Слід також ------

ру яраховусться ігри

Після виступу «Сільських вістей» ЗГтеі

Л Л 1 аавід.їтчні лабораторіями

вонн загнивають

Розвиток І поптит. тофтороз\ чатр/клть вч во-іогоси і» температури пові

нолонве ) раження рослин — 75 процентів оптимальна температура — 15—20 гра д\нв Тривала температур» понлд 26 градасія при су*о-— ■--■ стриму? поширен

»Н8 1НЯХ 'бИТКІВ Г ЦЬОМУ

Особінву увагу бороть з хворобою чають тірчлі и картоптярі Ч»рн1Пвсь

ікасьної Полтавської

користання білко в п вітамін

коибккормвмн в^рноного зер равління О Шендрнкя 1 го-

Ідпрн лови обіоб єднавня по лормо-

іводів про роботі .__ . . .........._ ,.„.......

і роз ефективності иіжгосподар прискорити реконстр\

продукції

вобл

Нас

ЯО процентний порошок І що Змоиєп«-л> ииневу (3 5 кио-граиа на гектар) 90 процентний хлорокнс міді (2 6 кИогрі«а на гектяр) 80 про лентні пгрлшкн (то змочіго-

цін) {(і 4 кілограма) ТО про-

.сГи». «мїомів»

ігатчннська. «вгріпвннаї ю фітофторозу порівняні

фтоовз^

І необх',

прзви

редіс



	МАВСЬКІ ВІСТІ	1 червня 1933 р. ---пііішимиїїл

	^! СЬОГОДНІ-МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ЗАХИСТУ ДІТЕЙ

	МОВ СОНЯЧНІ КРАПЛИНИ

	АоВЖЕ ЛІТО ТЕПЛЕЄ ПРИЙШЛО..

	*У НАЙДОВШУ ДНИНУ*

	А ПЕРШИЙ літній місяць щед ■4 рий на червоні кольори. Миготить

	ЧіІЕІРІВІЕІНІЬ	Ведмежий «город»

	ало літ- РІдво-рідко во. і вправо. Деякі ід «ас «оіх лісових Ідеально рівні. Інші —

	і На Україні перший літні

	...А кому й лікарня

	■ тати»

	бути го «палацу* видні приємніше! відбиті Мурашник побачив Чому зайчик сі чдаіем «Справжній на мурашнику? М

	ПРИКМЕТІ ВІР, АЛЕ Й ПЕРЕВІР

	■ V цей період часово розмножу ■ ються манАЕ всі шестиногі на рос І пиках багато г\ єні Але и попи-

	ПОТОМ Н^Л

	З ЛІСОВИХ ОПОВІДОК

	КРИЛЛТИИ КЛОПІТ

	!■■■■■■ Редактор І. СПОДАРЕККО.

	Ш АДРЕСА РЕДАКЦІЇ: 252047, КиТв-47, Брест-Литовський проспект, «, «Сільські вісті» И ТЕЛЕФОН



СІЛЬСЬКІ ВІСТІ			21 червня 1983 р.

БЕРЕЖЕМО ВРОЖАЙ ВІД ПОЖЕЖІ		КООПЕРАТОРИ — ТРУДІВНИКАМ СЕЛА

Виконуючи ріше (1982 ро«у) Пленумів ЦК КГ1РС хлібороби зібрати врожай завчасно і беї втрат. А

З «ПРАВИЛ ПОЖЕЖНОГ БЕЗПЕКИ ПРИ ЗБИРАННІ ВРОЖАЮ І ЗАГОТІВЛІ КОРМІВ ДЛЯ ХУДОБИ», ЗАТВЕРДЖЕНИХ УПРАВЛІННЯМ ПОЖЕЖНОЇ ОХОРОНИ МВС УРСР І ПОГОДЖЕНИХ З МІНІСТЕРСТВОМ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА І МІНІСТЕРСТВОМ РАДГОСПІВ УРСР.

*ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ*

^.,_=;._;. ::;■£■.:::■.:.;;»»""і організація гасіння

в Під ивс робзгм иол-бай- ІДПД) вбо пожежне сторожо-

*ПОБУТОВА ХІМІЯ-*

*АВТОЛЮБИТЕЛЯМ*



*ПЕРЕД ЗБИРАННЯМ*	при скиртуванні

Товариші хлібороби! Запобігайте пожежам на жнивах, бережіть хліб від вогню!		астково втрачений бій чкофарбового покриття	Чш. - І вн _ПЄрЄк, тояовіль внпядатипн
		иосфсрніи втн	Чш. - І вн _ПЄрЄк, тояовіль внпядатипн

О АДРЕСА РЕДАКЦІЇ: 252017, Ннів-47, Брест - Литовський проспект. Я<) .Сільські вісгі» ■ ТЕЛЕФОН



2	' СІЛЬСЬКІ ВІСТІ			і 5 серпня 1983 р.

ПРОДОВОЛЬЧА ПРОГРАМА: УПРАВЛІННЯ АГРОПРОМИСЛОВИМ КОМПЛЕКСОМ ШАРГОРОДСЬКИЙ ВАРІАНТ		З РЕДАКЦІЙНОЇ ПОШТИ
		ВЕТЕРАНИ —		ВІДГУК ЧИТАЧА

Цр Комітет КПГС І Раді Міністр» \| СРСР іідпеаідмо до рішень травневого (ІЇВЇ р] Пленуму ЦК КПРС прийняли посіїноіу «Про ідо-сконалення економічнії і ізасмоіідносии сільського господарства і іншими галузями народного гос подарстіяя. Цим ■■жлміим документом передба.' чоно значно підяищтн відповідальність під при (мста та організацій, які обслуговують иопгоспн > радгоспи, за збільшення ■иробництва і заготнмль продукц!?, за амість і строки виконання робіт те надми* послуг. Постанова партії і уряду націлю*.	зокрама, т ■двсмоналмна ■іммоаідіиккіі гоєно дарств її сільгосптехнікою. Багато ■ цій спрні робиться а Шаргвродськсиу районі Вінницької області. Рада РДПО при під тримці районного комітету партії творчо підводить до роая яззння проблем інтенсифікації анробнн-цтва Дооглн тут петниі успіхів і а і *силь механізаторів колгоспі і радго** рц инкі* *рансільгосптеїніни ■ боротьбі і ефенінвне використання техніки, за досягнення високім ' цевні результатів праці. Про це наша розповідь.**	БУКОВИНСЬКІ ДОВГОЖИТЕЛІ ЩО ШЯ в ц»нірІ селлиа іаи І ля про і 'очу молена зустріти Євдп - На тгодях ■«'		ПРЕСТИЖНА, І ПОТРІБНА
		Т ВБТНКИМ іатортеои прочиіа-п в Я"* РИІ <Пошта них вістей. з* 12 атеріа пщ руврнкою
		> ханіюють і «єні- вг теринарного лікаря Ходорів-ського 6Vрякорадгоспу Жн-

КОРЕКТИВИ вносить життя

іннцтва ^гаі> ей впере поворот	РОЗРАХУНОК-ЗА ВРОЖАЙ

ТРИВОЖНИЙ СИГНАЛ '■-----------------=г=

Ісп"нТйїу^Нпр"Ф«^Т» "о			ХОЧ І ВРОДИЛИ ЯБЛУКА

яання, працює Іван Дємрмті нович Миліванчук. Він ко іппін		сьомі жнив* ГОЛОВНОГО ЛІКАРЯ

БЕЗГОСПОДАРНІСТЬ

ХТО ЗАПЛАТИТЬ ЗА ПРОСТОЇ?

вїдлілу механізаціГ? Папе ротворчістю. Збирали різно макітну ІнірормїШіо. роам

^{РЕПЛІКА} ЗАГУБЛЕНІ СКАРБИ

Додамо, шо діяльність так «ЕЧпіскою* інженерів б' "ї^



■СІЛЬСЬКІ ВІСТІ		5 серпня 1983 р. гармат. Такі салюти давалися в разі визволення сто-липь союзних республік, сто- йуло прове-
ПЕРШИЙ ПЕРЕМОЖНИЙ САЛЮТ

НАРОДНИЙ

УЧИТЕЛЬ	У КРАЮ ГОЛУБИХ ОЗЕР,

У САНАТОРІЇ «ЛІСОВА ПІСНЯ» ВІДПОЧИВАЮТЬ ХЛІБОРОБИ

ЦІКАВИЙ СВІТ

УЩ БУЗИНИ

хідних об удень 18—23, вночі 8-13 По Києву та області сьогодні вдень буде мінлива я марність без опалів. Вітер півдевно-сіідпиіі. 3—8 яет. рів на секунду. Температура 24-29 градусів.

ШІІ АДРЕСА РЕДАКЦІЇ: 2Ї204Т, КиГк-47, Брест-Лктовськні проспект, 94, «Сільські вісті» ■ ТЕЛЕФОН



ПРОЛЕТАРІ ВСІХ КРАЇН, ЄДНАЙТЕСЯ!				РІДНІЙ КРАЇНІ ШШ

ПОВІДОМЛЯЮТЬ ТАРС І РАТАУ ^Г

ІСТОРИЧНІ КІНОКАДРИ КИШИНІВ. Лонр							БЕРЕГ ЛІВИЙ, БЕРЕГ ПРАВИЙ У МАЙБУТНЬОГО -осту яв-

Газета Центрального Комітету Комуністичної партії України				^«сис-ани- для посушливих „ні ....,.<■■ ЗЕМЕЛЬ ІУЛЯБ. При;«орм.и т««о


І >рюМ ІСТ (. • № 182 Ц3180)* • Середа, 10 серпка 1983 р. Ф		".""' • Ціна 3 «оп.

НА СЕРПНЕВИХ ПОЛЯХ	*УСЕ ВИРОЩЕНЕ*		НАЗВАТИ ПОІМЕННО

*ПО'ГОСПОДАРСЬКИ ЗІ5РАТИ І ЗБЕРЕГТИ*			"' ' ^"7/'\"^н™'' "^ НОВИХ «ЗІРОК» ^Б' "^>ЩГ ІМЕНА

**Хліб — державі** ПО 30,2 ЦЕНТНЕРА г*рнв-

ДОВГИХ тяіійі ■» «*»М"г

обисті івбиметьсл «мс Еііігах Ончукії. Вамяь Воло-диммровігі і №>г» іетяип» Вірі В»г_Иіінна пмцюпть в» юяі-баяш ■Ннбз> м вахтовій н«-т чч На •от»: с'коетю ои- ТІІЦПІ ПСГ9НІЗЯШЇ КОЛГОСПУ Т. 0. Лвваиііммнй поучає членах сімейного екіпажу чео-						•ри СРСР. .( іап. Любові

багато ~онт~ет1. т, <

*У типові* *сховища*


			ПРАЦЮЄ НА П'ЯТИРІЧКУ			»"- (Єр«««). б«р- «ЖИГУЛІ» ПЛИВУТЬ ^еГ"" ^(А^а від жигулів
КОРМИ НА ЗИМУ=
			номппан- ю_р(. «_ушвЕ. (Ьшкент)

ПОВНЯТЬСЯ ТРАНШЕЇ СИЛОСОМ У ГОСПОДАРСТВАХ ВАСИЛ ВСЬКО О РАЙОНУ г» до ре> бо			те*ив< на потреби краіик

^ гулі. За ол-и р. """"'" «ос.а.п.і >. , пг

Фотохроніка ТАРС

МИ НАЗАВЖДИ ЗАПАМ'ЯТАЄМО ЦІ ЗУСТРІЧІ

*Вахта орачів*

СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИЙ ОГЛЯД—					тис фо

ПОСІВИ ПОТРЕБУЮТЬ ПОЛИВІВ

еф ть вв-

! робу ванн я в робої

48 процент» до- і редукторів дощумльнвх Леа1я«> Мггхайі1всЬКМ« \|



ЗЕРНО: НА НОВІ, ВИЩІ РУБЕЖІ— '= ПРОГРАМА ДЛЯ ВИСОКО ВРОЖАЮ ТРУДІВНИКИ КОЛГОСПУ ІМЕНІ XX З'ЇЗДУ КПРС ТАРАЩАН- ' СЬКОГО РАЙОНУ ВСЕ РОБЛЯТЬ ДЛЯ ТОГО, ЩОБ У ЧЕТВЕРТО- , МУ РОЦІ П'ЯТИРІЧКИ ОДЕРЖАТИ З КОЖНОГО ГЕКТАРА ПО 50 ' ЦЕНТНЕРІВ ЗЕРНОВИХ, У ТОМУ ЧИСЛІ ПО 55 ЦЕНТНЕРІВ ОЗИ- і МОЇ ПШЕНИЦІ ,			СІЛЬСЬКІ ВІСТІ -І						110 серпня 1983 р.
			т економіст ко: огььо. незрівия

* Стврвдубеч»

ДИСЦИПЛІНА І ПОРЯДОК —ТУРБОТА КОЖНОГО -

Днями ЦК КПРС, Ріда Міністрі! СРСР І ВЦРПС прО ПОСИЛЕННЯ рОООТИ ПО ЗМтЦ" ї дисципліни праці та прийняли . ЦІ документи нині в центрі дей. До редакції надходять геріалн, аіторн яких, схвалюючи »>оди, епря-я дисципліни \| мщненкя по-іу, роіпоіідаюті. про цілеспрямовану діяли-
						цій	ь трудо і	тивів та громадських органі за нню їх в життя. Водночас надходять до
						газети повідомлення й про факти іншого порядку — про грубі порушення трудової дисципліни, бе господарність, зловживання окремими особами поїм службовим становищем Пропонусмо у «а зі читачів два листа, які (цвмно надійшли до редакції.

ВИМОГЛИВІСТЬ І СПРАВЕДЛИВІСТЬ

НЕ ТРЕБА ДАВАТИ НІ НАЙМЕНШОГО СПУСКУ ПОРУШНИКАМ, ТІЛЬКИ ТОДІ БУДЕ МІЦНА ДИСЦИПЛІНА І НАЛЕЖНИЙ ПОРЯДОК ГАРЯЧИМ схваленням зу- Сумлінно груантнся такиї дипшпліии не залишається раніше пігн долому а ройо-

Менше? ши^на годину. °Ко- то™нсти^ЛМикола'ІШаи. Твач лись на таке порушення *іог- Портннй 1 Андрій Сотнин

шнх че^ан зторів твв янь і рпьіи Ш така Г

Пав Твчновіїч Га					комбайна ™" "■"""" " та бага V л ~ ™ ^слом , Рипи* по "Саиі зробити _Іорнст п_авло І

щ =щ н:£іеьіі ІЗ!І1= #ІІ=І ні. ] ДП > р ___ _.... ^_______ ____________.л ар гітіїік. птгі-'ппіивтгл Ч'^ча п\|пітчіа/'пнііл гіґп. ь

*...ЯК IX* *ПРИВОДЯТЬ* *У ДІЮ*				коли порушникам живеться привільно

ЧОМУ ОДНІ ТРУДЯТЬСЯ УДАРНО, А ІНШІ В ЦЕЙ ЖЕ ЧАС БАЙДИКУЮТЬ, ПОРУШУЮТЬ ДИСЦИПЛІНУ!

ч КУЧРОЛВРБК ТО *¹ Ч¹ ви'ип пш <илід. О(- іияйиілнг ПАЗ -53** рн були вже', як "° ^в1Д ч°^го- Під соломою ви- ром 35—8Я ЧНЖ. Стоїть Робо- явилися наповнені лертго посеред шлняу тян. що. як "Хе ні'яких. ^{01іуМЄМТІВ} ^на ^ННІ ~ й^ Де тодШ^^сусЙ ^Об'' У¹" - Це директор

В. КОРНІЮК. зестутшж начальника відділу управління державтоінс лекції МБС

Нині подібне КО1ГОСПІ СВІЙ твор-шй підхід.	Нні шнього роКт - -....._ леині аторів колгоспу Імені XX І дт КПРС став пре	В М Цнбзлььп""" О ГОРОБЕЦЬ СПСЦЯФР «СІЛЬСЬКИХ ЇІС		'— Хтопііі хот погода — розвертається. Схоже, водій село ЯрославкуГ на склад, н" того але настрій му. вирішив уникняи зустрічі з звідки відпускали дерть. За- р б>ти лоб рим — їкт- ванн Наздоганяємо Його. За бідуюча Ганна Луківла Брз- іело пІдморгн\в нонбап- кермом — Микола Іванович людна, звісно, нас не пска- Іра і М Ф Гоіо аду І Сивоголовим водій Бобро- ла Тону вліе «причастита-					юроин
Нині подібне КО1ГОСПІ СВІЙ твор-шй підхід.	особливий шпату	В М Цнбзлььп""" О ГОРОБЕЦЬ СПСЦЯФР «СІЛЬСЬКИХ ЇІС							юроин



*ПРОЛЕТАРІ ВСІХ КРАЇН, ЄДНАЙТЕСЯ!* \| (МШ ВІСТІ			--------------НАЗУСТРІЧ СУБОТНИКУ----------------------------- в ударному ,бГ°.ж!Х'^і^_п¹лГГ .7°» *_я-^о"^н'"чр^і,юГ'в^рнс к^6рД^гГ РИТМІ** доб^Гк^к- Т^підіищв-^ 6ок.".ір\'ш°^\ піти* пвр£ .ЧЕРВОНА СУБОТА, ст.не ^"^^'^'о'рі^"'Л' "'"""" ^ЩОД""^<НЙ "І⁵⁰⁶¹¹⁰¹ ^чі • ідпраїленоГ в юргоавль. ц МАРКО В но-масгильни« матеріалам «Р««» кур-ини до 2950 київська область. '^Х_о1гТТ""сГ ^У сТі^-иГ кол.к.н^і підір_И-у«ті.<:. ЗА ПРИКЛАДОМ з«ага_ИН. м найощадли.іш. ™_Рш«.^Й ді^Р,^УАд.Т".д^.ті "п'^ ПЕРЕДОВИКІВ вик„р«т......льного. гирічки його «брали криці ДІЯЛЬНО - орган і і о» ви о го- О. САВОХІН, ніс.- М, О. Гончарук, иісіичного суботннка градів- Куп'яяського району.
Газета Центрального Комітету Комуністичної партії України
ЗаСНОМНІ ■ (ИММІ 1920 Р. • № 81 (13978) • Вівторок, 8 квітня 1986 р.		Ціна 3 коп.

ЗАРЯД ПРИСКОРЕННЯ *Перебування М. С. ГОРБАЧОВА в Куйбишевській області*				*ПОЗДОРОВНА* *ТЕЛЕГРАМА*
				Генеральний секретар ЦК КПРС М. С. Горбачов сердечно поздоровив Тодора Живкова з обранням знову на пост Генерального секретаря ЦК БКП. та ХНІ з'їзду БНП. його рішення, націлені на прискорення соціально-е коном 1ч ного розвитку НРБ, авторитет якої на міжнародній арені незмінно зростає Нам блн-		родів, їх політичну та Ідей- і марнсизму-ленінізму та Піал (етичного інтернаціона-
бшпев відб в Генерачьниі секретар ЦК КПРС М С На аеродромі його про ЦК КПРС Г \ Аліев В І Воротннков А *\ Громнко Ч М іайков Є К игачов М І Рнжков М С Соло менцев В М Чебрнков Е А Шеварднад є Інші то В аеропорту міста Кїйби шева М С Горбачова кт річати перший секретар об кому КПРС Є Ф Міравйов ччени бюро Ь\йбишевсьного обноч\ партії ду мінігтерств Генеральний секретар ЦК ,-, ,,ТНИКА В І ЛрЛІНУ КВІ'
				ПОВЕРНЕННЯ ДЕЛЕГАЦІЇ КПРС З СОФІЇ НА БАТЬКІВЩИНУ
				СОФІЯ, 7. (ТАРС). Із Софії на Батьківщину відбула делегація КПРС на чолі з членом Політбюро ДК КПРС, Головою Ради .Міністрів СРСР М. І. Риж-новим. На запрошення ЦК Болгарської комуні етичної партії вона брала участь у роботі XIII З'їзду БКП. У складі делегації - секретар ЦК КПРС Г. П. Разу-мовський, член ЦК КПРС, перший секретар Ленінград-		) ЦК ^ГВКГІ ^Ч П. "дюлігеров. Иорданов. А. Лунанов, . Марков, Г. Стоїчков, Д. їоянов. секретарі ЦК БКП
						ноТ контрольно-ревізі місії БКП Н. Папаз офіційні особи.

А. М. Герасимов. чл					ЦК
ці Куйбншева Давно хотів зустрітися куйбишевцямн, сказав М. С. Горбачов. Ви живете в справді російському краю. Адже навкою Волгн сформ валася Російська держава. Сьогод лі область являє собою мо-г інШ край з точки зорз промисі				КПРС, оператор маїї доїння держплемзавиду «Коммунарка» Ленінського району Московської області М. С. Громова, член ЦК КПРС. посол СРСР в НРБ Л І. Греков. В аеропорту делегацію проводжали Генеральний сен-ретар ЦК БКП. Голова Дер-жавноГ ради НРБ Т. Жив-ков член Політвюро ЦК БКІ Голова Ради Міністрів НРЕ Г. Лтанасов, члени Політбюро ЦК БКП Ч. Але-		У Моснві делегацію зустрічали член Політбюро ЦК КПРС. секретар ЦК КПРС Л. М. Зайнов. кандидат у члени Політбюро ЦК КПРС. першая заступ >п>-' Голови Ради МІнісірів СРСР М. В. Талнзін, секретар ЦК КПРС Н А. Мєдвєдев, інші офіційні особи.

У Президії Верховної Ради СРСР

Президія Верховної Ра Горшкова Миколу Васнльо							головою Державного ету СРСР по обчислю-ііи техніці та Інформа-

ПРО НАСТУПНИЙ ВІЗИТ В СРСР ГОЛОВИ УРЯДУ ІСПАНІЇ На запрошення Радянсько- СРСР з офії ге уряду Голова уряду Іспз- том у другій п

З ВИСОКОЮ ЯКІСТЮ

Б. БЄЛЯКОВ Б ГРИЩЕ1 М. ЖЕЛЄЗНОВ,

поради до часу-

ЯК КРАЩЕ ПОСІЯТИ ЦУКРОВІ БУРЯКИ

ть об нй агро	Робочі ПО» треба рекрит- обладі

бо ажл бо

Д рад ос к? ЛІД рр ТУ лн грун аж ре роз обляєт ся обот

ро Тр ро

і ал ро строку прнзво-_к вхаенвя врошай-						Р ендаці підготої ацівви амв Д
						жа	юпрому УРС ання іЦукрої	Р